ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15.06.2004 Справа N 29/453а
(ухвалою Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 02.09.2004 відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: Т.Б. Дроботової - головуючого, Н.О. Волковицької, Г.М. Фролової
за участю представників:
позивача не з'явились (про час і місце судового засідання повідомлені належно)
відповідача Яковенко О.В. - дов. від 28.05.2004 року
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Центральної-Міської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Макіївки
на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 02 березня 2004 року
у справі N 29/453а господарського суду Донецької області
за позовом Закритого акціонерного товариства "Металургремонт"
до Центральної-Міської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Макіївки
про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень Центральної-Міської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Макіївки від 30.09.2003 року N 0000402340/0 та від N 0000392340/0
ВСТАНОВИВ:
У жовтні 2003 року Закрите акціонерне товариство "Металургремонт" звернулося до господарського суду Донецької області з позовом до Центральної-Міської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Макіївки про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень Центральної-Міської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Макіївки від 30.09.2003 року N 0000402340/0 та N 0000392340/0. В порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) позивач змінив позовні вимоги і просить визнати недійсними податкові повідомлення-рішення від 30.09.2003 року N 0000402340/0, яким визначено позивачу податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 22720,6 грн., в тому числі основний платіж в розмірі 16229,0 грн., штрафна фінансова санкція в розмірі 6491,6 грн. та від 30.09.2003 року N 0000392340/0, яким виявлено завищення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в сумі 223594,0 грн. в повному обсягу.
Вказані податкові повідомлення-рішення прийняті на підставі акта перевірки Центральної-Міської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Макіївки від 29.09.2003 року N 192/23-1/00192074 правомірності формування заявленого до відшкодування ПДВ по ЗАТ "Металургремонт" у травні 2003 року, у якому зазначено про порушення позивачем пункту 4.5 статті 4 Закону України "Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ), в результаті чого зменшено від'ємне значення по ПДВ на суму 223594 грн., донараховано податок на додану вартість в сумі 16229 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що Центральна-Міська міжрайонна державна податкова інспекція у м. Макіївки при прийнятті оспорюваних податкових повідомлень-рішень неправильно застосувала норми податкового законодавства.
Рішенням господарського суду Донецької області від 24 грудня 2003 року (суддя Гаврищук Т.Г.), залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 02 березня 2004 року (судді: Алєєва І.В. - головуючий, Бондарева Г.Г., Величко Н.Л.), позов задоволено: визнано недійсними податкові повідомлення-рішення Центральної-Міської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Макіївки від 30.09.2003 року N 0000402340/0 та N 0000392340/0; стягнуто з Центральної-Міської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Макіївки на користь Закритого акціонерного товариства "Металургремонт" витрати по сплаті держмита у сумі 85 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн.
Мотивуючи судові рішення, господарські суди першої та апеляційної інстанції виходили з того, що: сума заборгованості в розмірі 1438968,43 грн. за виконані роботи у 1999-2000 роках, згідно договорів від 23.12.1998 року N 1269/98 та від 17.12.1999 року N 1427/99, за якою минув строк позовної давності, підпадає під ознаки безнадійної заборгованості, тому позивач мав право здійснити коригування податкового зобов'язання з податку на додану вартість згідно вимог пункту 4.5 статті 4 Закону України "Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ).
Відсутність підстав для донарахування податку на додану вартість обумовлює відсутність підстав для застосування штрафних (фінансових) санкцій у відповідності до підпункту 17.1.3. пункту 17.1. статті 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" ( 2181-14 ).
Не погоджуючись з рішенням та постановою, Центральна-Міська міжрайонна державна податкова інспекція у м. Макіївки звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 2 березня 2004 року, в якій просить рішення та постанову у даній справі скасувати, у задоволенні позовних вимог відмовити та прийняти нове рішення, податкові повідомлення-рішення Центральної-Міської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Макіївки від 30.09.2003 року N 0000402340/0 та N 0000392340/0 залишити без змін, мотивуючи касаційну скаргу доводами про неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, а саме: пункту 1.25 статті 1, підпункту 5.2.8 пункту 5.2 статті 5, підпункту 12.1.1 пункту 12.1 статті 12 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) та статей 32, 33, 34, 43 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ).
Позивач відзив на касаційну скаргу не надав.
Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення представника відповідача присутнього у судовому засіданні, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні та постанові, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до вимог статті 111-7 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) касаційна інстанція виходить з обставин, встановлених у даній справі судом першої та апеляційної інстанції.
Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, дебіторська заборгованість у позивача виникла при виконанні ним робіт у 1999-2000 роках згідно договорів від 23.12.1998 року N 1269/98, від 17.12.1999 року N 1427/99, при укладанні яких строк виконання зобов'язань щодо оплати виконаних робіт сторонами не був встановлений. Строк пред'явлення вимог про сплату за виконані роботи зазначено у супровідних листах до платіжних вимог, які були виставленні позивачем ВАТ "Макіївський металургійний комбінат" в порядку статті 165 Цивільного кодексу Української РСР ( 1540-06 ).
Ухвалюючи судові рішення господарські суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку, що сума заборгованості в розмірі 1438968,43 грн. за виконані позивачем роботи у 1999-2000 роках згідно зазначених договорів, за якою минув строк позовної давності, підпадає під ознаки безнадійної заборгованості, в звя'зку з чим позивач мав право здійснювати коригування податкового зобов'язання з податку на додану вартість відповідно до вимог пункту 4.5 статті 4 Закону України "Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ).
Судова колегія вважає, що такий висновок господарського суду першої та апеляційної інстанцій відповідає фактичним обставинам справи та вимогам діючого законодавства виходячи з наступного.
Відповідно до пункту 1.25 статті 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) безнадійна заборгованість це заборгованість по зобов'язаннях, за якою минув строк позовної давності.
У пункті 4.5 статті 4 Закону України "Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) передбачено, що у разі коли після продажу товарів (робіт, послуг) здійснюється будь-яка зміна суми компенсації за продаж товарів (робіт, послуг), включаючи перерахунок у випадках повернення проданих товарів чи права власності на такі товари продавцю, а також у зв'язку з визнанням боргу покупця безнадійним у порядку, визначеному законодавством України, податок, нарахований у зв'язку з таким продажем, перераховується відповідно до змін бази оподаткування. При цьому продавець зменшує суму податкового зобов'язання на суму надмірно нарахованого податку, а покупець відповідно збільшує суму податкового зобов'язання на таку ж суму в період, протягом якого була зменшена сума компенсацій продавцю. У зворотному порядку відбувається перегляд сум податкових зобов'язань при збільшенні суми компенсації продавцю.
Посилання відповідача в касаційній скарзі на приписи статей 32, 33, 34, 43 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) та Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) не беруться судом до уваги, оскільки господарськими судами першої та апеляційної інстанцій у прийнятті судових рішень забезпечено дотримання вимог вказаних статей Господарського процесуального кодексу України щодо всебічного, повного та об'єктивного дослідження усіх фактичних обставин справи відповідно до чинного законодавства та надано належну юридичну оцінку наявним у матеріалах справи доказам.
Враховуючи наведене, судова колегія вважає, що рішення та постанова у справі прийняті у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, підстав для їх зміни чи скасування не вбачається.
З огляду на викладене та керуючись статтями 111-5, 111-7, пунктом 1 статті 111-9, статтею 111-11 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ), Вищий господарський суд України ПОСТАНОВИВ:
Рішення господарського суду Донецької області від 24 грудня 2003 року та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 02 березня 2004 року у справі N 29/453а господарського суду Донецької області залишити без змін, а касаційну скаргу Центральної-Міської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Макіївки - без задоволення.