ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16.03.2005 Справа N А-13/275-04
(ухвалою Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 28.04.2005 відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого - судді Кривди Д.С.,
суддів Жаботиної Г.В., Уліцького А.М..
у відкритому судовому засіданні за участю представників сторін:
від позивача: Цимбалюк С.В.
від відповідача: не з'явився
розглянувши касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Харкова
на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 02.11.2004 р.
у справі N А-13/275-04 Господарського суду Харківської області
за позовом Приватної фірми "Еліта"
до Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Харкова
про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень, ВСТАНОВИВ:
Приватна фірма "Еліта" звернулася до Господарського суду Харківської області з позовом до Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Харкова про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Харкова від 28.04.2004 р. N 0000562330/1/1 та N 0000562330/2/1.
Рішенням Господарського суду Харківської області від 02.09.2004 р. (суддя Н.С. Водолажська), залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 02.11.2004 р. (судді: Ю.М. Філатов, В.О. Івакіна, В.І. Сіверін), позовні вимоги Приватної фірми "Еліта" задоволено, визнано недійсними податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Харкова від 28.04.2004 р. N 0000562330/1/1 та N 0000562330/2/1.
Не погодившись з прийнятими у даній справі судовими рішеннями, Державна податкова інспекція у Орджонікідзевському районі м. Харкова подала касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 02.09.2004 р. та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 02.11.2004 р. та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволені позовних вимог. Свою вимогу Державна податкова інспекція у Орджонікідзевському районі м. Харкова мотивує тим, що судові рішення прийняті з порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а саме п.1 ст. 129 Конституції України ( 254к/96-ВР ), ст. 17 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" ( 265/95-ВР ) та ч. 1 ст. 4 ГПК України ( 1798-12 ).
Розглянувши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що касаційна скарга Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Харкова не підлягає задоволенню.
Господарським судом встановлено, що відповідачем проведено планову документальну перевірку позивача з питань дотримання податкового та валютного законодавства за період з 01.04.2003 р. по 31.12.2003 р., про що 31.03.2004 р. було складено акт. За результатами перевірки відповідачем прийнято спірні податкові повідомлення-рішення від 28.04.2004 р. N 0000562330/1/1 та N 0000562330/2/1 про визначення суми податкового зобов'язання у вигляді штрафних санкцій на загальну суму 3400,00 грн. Підставою для застосування фінансових санкцій стало виявлення відповідачем під час перевірки, що позивач проводив розрахункові операції через реєстратор розрахункових операцій, який не включений до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій N 16 від 21.01.2004 р., без додержання встановленого порядку його застосування, а саме: не забезпечує в єдиному нерозривному технологічному циклі послідовність дій, якими є керівництво відпуском пального через ПРК, реєстрацію об'єму, вартості відпущеного пального кожного найменування окремо по кожній формі оплати, відображення на індикаторі оператора АЗС поточної інформації , друк чека встановленої форми, чим були порушені вимоги п.3 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" ( 265/95-ВР ).
Порядок проведення розрахунків визначений ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" ( 265/95-ВР ), пунктом 3 якої визначено, що суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані застосовувати реєстратори розрахункових операцій, що включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, з додержанням встановленого порядку їх застосування.
Господарським судом на підставі наданих позивачем документів встановлено, що позивачем використовувався ЕККА "DATECS MP 500", що включений до спеціалізованих ЕККА для автозаправних станцій (АЗС) Державного реєстру (в редакції протокольного рішення від 21.01.2004 р. N 16) за N 99 з різними модифікаціями і висновки відповідача про порушення позивачем п.3 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" ( 265/95-ВР ) є помилковим.
Крім того, згідно преамбули Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) цей Закон є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення. Отже, як випливає з приписів даної правової норми цей Закон є спеціальним законом з питань оподаткування та установлює, зокрема, порядок нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків. Враховуючи, що штрафні санкції за порушення Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" застосовуються до суб'єктів підприємницької діяльності, а не до платників податків, то визначивши порядок сплати штрафних санкцій, що нараховані відповідно до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" ( 265/95-ВР ), відповідно до Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" відповідачем порушено ст. 19 Конституції України ( 254к/96-ВР ), ст. 17 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" і Закон України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".
Згідно ч. 1 ст. 111-10 ГПК України ( 1798-12 ) підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права. Оскільки місцевим господарським судом та апеляційним господарським судом норми процесуального права порушено не було, то підстави для скасування даних судових рішень відсутні.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, п. 1 ст. 111-9, ст. 111-11 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ), Вищий господарський суд України ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Харкова залишити без задоволення, постанову Харківського апеляційного господарського суду від 02.11.2004 р. у справі N А-13/275-04 - без змін.