ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06.04.2005 Справа N 2-7/12577-2004
(ухвалою Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 26.05.2005 відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: Кривди Д.С. - головуючого, Жаботиної Г.В., Уліцького А.М., розглянувши касаційну скаргу ДПІ у м. Сімферополі на постанову від 08.12.2004 Севастопольського апеляційного господарського суду та на рішення від 08.10-01.11.2004 у справі N 2-7/12577-2004 господарського суду АР Крим за позовом ЗАТ "Кримвторцветмет" до ДПІ у м. Сімферополі про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень, за участю представників сторін: від позивача - у засідання не прибули, від відповідача - у засідання не прибули, ВСТАНОВИВ:
Рішенням від 01.11.2004 господарського суду АР Крим (суддя Дугаренко О.В.) задоволено позов ЗАТ "Кримвторцветмет" до ДПІ у м. Сімферополі про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення N 0007512301/0 та N 0007522301/0 від 18.05.2004.
Рішення мотивовано тим, що висновки відповідача про неправомірність включення до валових витрат сум безнадійної дебіторської заборгованості суперечать пп. 5.2.8 п. 5.2 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ), оскільки позивач звертався до боржника з претензією і по заборгованості сплив строк позовної давності. Доводи відповідача суд відхилив як безпідставні.
Постановою від 08.12.2004 Севастопольського апеляційного господарського суду (колегія суддів у складі: Фенько Т.П. - головуючого, Голика В.С., Градової О.Г.) рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Не погоджуючись з рішенням і постановою у справі, відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення і постанову скасувати як невідповідні обставинам справи та податковому законодавству, що регулює обставини безнадійної дебіторської заборгованості.
Ухвалою від 09.03.2005 Вищий господарський суд України порушив касаційне провадження у справі.
Заслухавши суддю-доповідача Уліцького А.М., перевіривши матеріали справи, Вищий господарський суд України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до пп. 5.2.8 п. 5.2 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) до складу валових витрат включаються: суми безнадійної заборгованості в частині, що не була віднесена до валових витрат, у разі коли відповідні заходи щодо стягнення таких боргів не привели до позитивного наслідку, а також суми заборгованості, стосовно яких закінчився строк позовної давності. Для банків та інших небанківських фінансових установ норми цього пункту діють з урахуванням норм статті 12 цього Закону.
Позивач у IV кварталі 2003 року відніс до валових витрат дебіторську заборгованість, яка виникла у нього з квітня 2000 року.
Позивач не є небанківською фінансовою установою, тому вимоги, передбачені пп. 5.2.8 п. 5.2 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ), не залежать від обставин, визначених у ст. 12 цього Закону.
Відповідач не довів обставин неправильного застосування позивачем строку позовної давності, тому доводи касатора про незастосування судами до спірних відносин ст. 12 Закону ( 334/94-ВР ) відхиляються як невідповідні законодавству.
Зважаючи на викладене, судова колегія дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, а постанову суду апеляційної інстанції слід залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 108, 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 ГПК України ( 1798-12 ), Вищий господарський суд України ПОСТАНОВИВ:
Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 08.12.2004 у справі N 2-7/12577-2004 залишити без змін, а касаційну скаргу без задоволення.