ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02.03.2005 Справа N 33/636
(ухвалою Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 10.05.2005 відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: головуючого Першикова Є.В., суддів: Грейц К.В., Грека Б.М., за участю представників: позивача Левков С.А. - дов. у справі; відповідача Курдалевська О.В. - дов. у справі, розглянувши касаційну скаргу ДПІ у Солом'янському районі м. Києва на ухвалу від 24.12.2004 Київського апеляційного господарського суду у справі господарського суду м. Києва N 33/636 за позовом ПП "КАРдіНАЛЛ-Т" до ДПІ у Солом'янському районі м. Києва про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень, ВСТАНОВИВ:
Приватне підприємство "КАРдіНАЛЛ-Т" звернулось до господарського суду міста Києва з позовною заявою про визнання недійсними повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у Солом'янському районі міста Києва N 000020/2303/0 від 19.03.2004, N 000020/2303/1 від 01.06.2004, N 000020/2303/2 від 16.08.2004, N 000020/2303/3 від 08.11.2004, N 0000212306/0 від 19.03.2004, N 0000212306/1 від 27.05.2004, N 0000212306/2 від 05.08.2004.
Господарський суд міста Києва, згідно з приписами статті 64 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ), ухвалою від 24.11.2004 (суддя Лосєв А.М.) прийняв позовну заяву до свого провадження та призначив розгляд справи у судовому засіданні, яке мало відбутися 20.12.2004 (ухвалою від 03.12.2004 на підставі статті 89 Господарського процесуального кодексу України, виправлено описку в ухвалі від 24.11.2004 в частині зазначення дати прийняття позовної заяви до провадження 24.12.2004).
Відповідач - Державна податкова інспекція у Солом'янському районі міста Києва, не погоджуючись з прийняттям позовної заяви до розгляду, звернувся з апеляційною скаргою на ухвалу господарського суду м. Києва від 24.11.2004. Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 24.12.2004 в прийнятті апеляційної скарги відмовлено і її поверненню скаржнику з посиланням на те, що чинне процесуальне законодавство не передбачає можливості оскарження ухвали, винесеної на підставі статті 64 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ).
Державна податкова інспекція у Солом'янському районі міста Києва, не погоджуючись з ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 24.12.2004, звернулась з касаційною скаргою, в якій просить згадану ухвалу, а також ухвалу від 24.11.2004 суду першої інстанції скасувати як такі, що не відповідають вимогам чинного процесуального законодавства України.
Позивач відзив на касаційну скаргу не подав, в судовому засіданні проти її задоволення заперечив.
Колегія суддів Вищого господарського суду України, перевіривши матеріали справи у відкритому судовому засіданні, вважає касаційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно з положеннями статті 1 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ), господарюючий суб'єкт має право звернутися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.
Таке право позивача реалізується шляхом подання позовної заяви. Господарський суд, згідно з приписами статей 2, 64, 86 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ), приймає позовні заяви до свого провадження і призначає їх розгляд у судовому засіданні шляхом винесення ухвали про порушення провадження у справі, в якій зазначається, зокрема, дата і місце розгляду позовної заяви.
Колегія суддів констатує, що порядок апеляційного оскарження ухвал господарського суду першої інстанції викладений в статті 106 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ).
Як вбачається зі змісту частини 1 згаданої статті, ухвали місцевого господарського суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку у випадках, передбачених Господарським процесуальним кодексом України ( 1798-12 ) та Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ( 2343-12 ). Слід зазначити, що імперативна відсилка цієї норми стосовно випадків, коли ухвала господарського суду може бути оскаржена в апеляційному порядку (а саме, лише "...у випадках, передбачених цим Кодексом") є кінцевою та розширеному тлумаченню не підлягає.
Аналогічна норма міститься і в Розділі XIII Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) - Перегляд судових рішень у касаційному порядку, а саме, в частині 1 статті 111-13 Господарського процесуального кодексу України.
Зміст зазначених норм полягає у тому, що ухвала господарського суду підлягає оскарженню лише в тому випадку, коли про це зазначено в тексті самої статті Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (як, наприклад, стаття 53 (частина 3), стаття 63 (частина 2), стаття 79 (частина 5), стаття 97 (частина 3) і т. ін.).
Колегія суддів констатує, що стаття 64 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) не містить зазначення про можливість її оскарження.
Слід звернути увагу і на те, що в частині 3 цієї статті міститься відсильна норма до положень статті 86 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ), яка, в свою чергу, теж не може бути віднесена до кола ухвал, які підлягають оскарженню, з тих самих причин.
Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла до висновку, що, як ухвала господарського суду міста Києва від 24.11.2004, так, за вищезазначених обставин, і ухвала Київського апеляційного господарського суду від 24.12.2004 винесені на підставах та у відповідності з чинним процесуальним законодавством України, в зв'язку з чим підстав для їх скасування у касаційній інстанції не вбачається.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, п. 1 ч. 1 ст. 111-9, ст.ст. 111-11, 111-13 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ), Вищий господарський суд України ПОСТАНОВИВ:
Ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 24.12.2004 у справі N 33/636 господарського суду м. Києва залишити без змін, а касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі міста Києва - без задоволення.