ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30.03.2005 Справа N 33/174
(ухвалою Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 02.06.2005 відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: Божок В.С. - головуючого, Бур'янової С.С., Костенко Т.Ф., розглянувши матеріали касаційної скарги ДПІ у Печерському районі м. Києва на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 27.12.2004 у справі господарського суду м. Києва за позовом ТОВ "Компанія "Інвестиції і технології" до ДПІ у Печерському районі м. Києва, ДПА у м. Києві, ДПА України про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень та результати розгляду скарг (в судовому засіданні взяли участь представники: від позивача: Якубенко О.М. - дов. N 01/83 від 05.07.2004, від відповідачів: 1) не з'явилися; 2) не з'явилися; 3) не з'явилися), ВСТАНОВИВ:
Ухвалою від 29.11.2004 господарського суду м. Києва відмовлено ДПІ у Печерському районі м. Києва в задоволенні заяви про відвід експерта Кочубей Л.П. Ухвалою від 27.12.2004 Київського апеляційного господарського суду відмовлено ДПІ у Печерському районі м. Києва в прийнятті апеляційної скарги на ухвалу господарського суду м. Києва від 29.11.2004.
Ухвала мотивована тим, що ст. 31 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) не передбачає оскарження такої ухвали.
Не погоджуючись з ухвалою Київського апеляційного господарського суду, ДПІ у Печерському районі звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою і просить її скасувати, мотивуючи тим, що вона прийнята з порушенням норм матеріального і процесуального права. Відповідно до ч. 4 ст. 124 Конституції України ( 254к/96-ВР ) юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.
Згідно з п. 8 ст. 129 Конституції України ( 254к/96-ВР ) однією з основних конституційних засад судочинства є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом. Судом також неправильно застосовано ст.ст. 97, 106 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ).
Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при винесенні оспорюваного судового акта, знаходить необхідним в задоволенні касаційної скарги відмовити.
Ухвалою від 19.04.2004 господарського суду м. Києва у справі призначено судово-бухгалтерську експертизу.
ДПІ у Печерському районі м. Києва до господарського суду подало заяву про відвід експерта.
Статтею 41 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) передбачено, що для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.
Відповідно до ст. 31 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) сторони і прокурор, який бере участь в судовому процесі, мають право заявити відвід судовому експерту, якщо він особисто, прямо чи побічно заінтересований в результаті розгляду справи, якщо він є родичем осіб, які беруть участь в судовому процесі, а також з мотивів його некомпетентності.
Питання про відвід вирішується суддею, який виносить з цього приводу ухвалу.
Нормами ст. ст. 31 і 41 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) оскарження таких ухвал не передбачено.
Статтею 106 даного Кодексу ( 1798-12 ) встановлено, що ухвали місцевого господарського суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку у випадках, передбачених цим Кодексом та Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ( 2343-12 ), а у разі подання апеляційної скарги на ухвалу, яку не може бути оскаржено, апеляційний господарський суд має відмовляти у прийнятті такої скарги.
Оскарження ухвали, яка не підлягає оскарженню, спрямоване на затягування судового процесу і є порушенням ст. 22 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ), зокрема, стосовно обов'язку сторін добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони.
Зважаючи на викладене, колегія суддів вважає, що господарськими судами дана правильна юридична оцінка обставинам справи, тому судові рішення відповідають чинному законодавству України і підстав для їх скасування немає.
На підставі викладеного, керуючись ст. 111-5, п. 1 ст. 111-9, ст. 111-11 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ), Вищий господарський суд України ПОСТАНОВИВ:
В задоволенні касаційної скарги відмовити.
Ухвалу від 27.12.2004 Київського апеляційного господарського суду зі справи N 33/174 залишити без змін.