ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
17.05.2006
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі: головуючого Фадєєвої Н.М., суддів Бим М.Є., Гордійчук М.П., Леонтович К.Г., Чалого С.Я., при секретарі Деревенському І.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за касаційними скаргами Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова та Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові на постанову господарського суду Харківської області від 10 листопада 2004 року та ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 17 січня 2006 року, у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Харківнафтопродукт" до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова, третя особа - спеціалізована Державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м. Харкові, про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень, ВСТАНОВИЛА:
ТОВ "Торговий Дім "Харківнафтопродукт" звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень N 0003002303/0 від 30 червня 2004 року та N 0003002303/1 від 28 липня 2004 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій на загальну суму 3400 грн. як таких, що не відповідають вимогам чинного законодавства та фактичним обставинам. Свої вимоги позивач обґрунтовував відсутністю порушень ним Закону України від 06.07.95 N 265/95-ВР ( 265/95-ВР ) "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (в редакції від 01.06.2000 р.).
В процесі розгляду справи господарським судом Харківського області до участі в справі притягнуто Спеціалізовану державну податкову інспекцію по роботі з великими платниками податків у м. Харкові в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог.
Постановою господарського суду Харківського області від 10 листопада 2004 року, залишеною без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 17 січня 2006 року, позов задоволено.
У касаційних скаргах Державна податкова інспекція у Дзержинському районі м. Харкова та Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м. Харкові просять скасувати вищезазначені судові рішення та винести нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права. Позивачем при здійсненні розрахункових операцій використовувалося конструкторське обладнання, яке не відповідає конструкторсько-технологічній і програмній документації виробника, чим були порушені вимоги п. 3 ст. 14 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" ( 265/95-ВР ) (в редакції від 01.06.2000 р.), тому до позивача правомірно застосовано штрафні санкції.
У відзиві на касаційні скарги позивач зазначає про необґрунтованість касаційних вимог скаржників, просить залишити оскаржувані судові рішення без змін, а касаційні скарги - без задоволення, посилаючись на те, що господарськими судами в повному обсязі встановлені всі обставини справи, викладені в судових рішеннях висновки відповідають вимогам закону та фактичним обставинам.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, обговоривши доводи касаційних скарг, колегія суддів приходить до висновку, що касаційні скарги задоволенню не підлягають з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення N 0003002303/0 від 30 червня 2004 року про застосування штрафних санкцій в сумі 1700 грн. стали результати перевірки щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу на автозаправочній станції N 54, яка належить позивачу, та за результатами даної перевірки відповідачем було складено акт б/н від 16 червня 2004 року, в якому зазначено про використання на автозаправочній станції реєстратора розрахункових операцій (далі - РРО) з порушенням встановленого порядку його використання і незабезпечення у єдиному нерозривному циклі наступних послідовних дій: керівництво відпуском пального через паливно-роздавальну колонку, реєстрацію об'єму і вартості відпущеного пального кожного найменування окремо по кожній формі оплати, відображення на індикаторі оператора автозаправочної станції поточної інформації про відпуск замовленої дози пального, друк чека встановленої форми.
В акті перевірки б/н від 16.06.2004 записано, що позивач на автозаправочній станції N 54 використовував ЕККА Datecs MP-500, на який отримав від Лозівської ОДПІ реєстраційне посвідчення N 2030003510 від 19.03.2002 про реєстрацію РРО "Datecs MP 500".
Однак, як встановлено судом першої інстанції, фактично на АЗС N 54, яка перевірялася, використовувався РРО Datecs MP-500C, що є окремою модифікацією апарату і не тотожній вказаному в акті. Зазначена обставина ніким зі сторін не оспорюється.
Відповідно до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій (в редакції від 28.09.2004) РРО Datecs MP-500C включений до спеціалізованих ЕККА, які використовуються для автозаправочних станцій.
Так як перевіряючими в акті б/н від 16.06.2004 описаний ЕККА іншої системи, ніж який у дійсності використовувався позивачем на АЗС N 54, тому суди першої та апеляційної інстанцій дійшли до вірного висновку, що твердження відповідача про використання позивачем РРО неналежного виду та системи є безпідставним, а прийняті на підставі викладених в акті помилкових висновків податкові повідомлення-рішення N 0003002303/0 від 30.06.2004, N 0003002303/1 від 28.07.2004 про застосування штрафних санкцій на загальну суму 3400 грн. є незаконними.
Крім того, оскільки п. 8 ст. 17 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" ( 265/95-ВР ) (в редакції від 01.06.2000 р.) не передбачає застосування санкцій в разі недодержання користувачем РРО єдиного нерозривного технологічного циклу, тому у відповідача не було правових підстав розповсюджувати приписи даної норми на операції, що нею не передбачені.
Відповідно до п. 1.5 ст. 1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) положення цього Закону поширюються лише на штрафні санкції, які справляються з платника податків у зв'язку з порушенням ним правил оподаткування, визначених відповідними законами.
Доведеним по справі є те, що підставою для видання оскаржених позивачем податкових повідомлень-рішень були не податкові зобов'язання і не податковий борг, засновані на обов'язкових платежах до бюджетів або державних фондів, а санкції за порушення певних правил торгівлі, які на момент винесення спірних повідомлень-рішень не було визнано у судовому чи адміністративному порядку обґрунтованими і такими, що підлягають примусовому виконанню, а також не було визнано платником податку, тому визначення відповідачем в податкових повідомленнях-рішеннях штрафних санкцій як податкового зобов'язання суперечить Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) та Закону України "Про систему оподаткування" ( 1251-12 ).
Судами першої та апеляційної інстанції при ухваленні судових рішень дано правильну правову оцінку обставин у справі, вірно застосовано норми матеріального і процесуального права, тому касаційні скарги Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова та Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові слід залишити без задоволення.
Керуючись ст. ст. 220, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України ( 2747-15 ), колегія суддів УХВАЛИЛА:
Касаційні скарги Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова та Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові залишити без задоволення, а постанову господарського суду Харківської області від 10 листопада 2004 року та ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 17 січня 2006 року - без змін.
Ухвала остаточна і оскарженню не підлягає.