Наступне схвалення угоди особою, яку представляють, робить угоду дійсною з моменту її укладення.
Позивач, підписавши додаткову угоди N 4 від 22.01.96 р. до кредитного договору та прийнявши кошти в сумі 110 298,09 гривень, які були сплачені "Промінвестбанком України" платіжним дорученням N 20-01 від 10.01.99 р. за перевищення вартості заставленого майна над сумою боргу, вчинив юридичне значимі дії, спрямовані на схвалення спірного договору застави. Отже, Вищий господарський суд України правомірно відмовив у задоволенні позовних вимог щодо визнання недійсним договору застави основних фондів від 027.07.1995 р.
Вищий господарський суд України правильно зробив висновок щодо припинення провадження по справі на підставі п.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) в частині визнання недійсним свідоцтва про право власності від 14.06.96 року нотаріального напису і акта державного виконавця, оскільки такий спір не підлягає вирішенню в господарських судах України, а відповідно до глави 39 Цивільного процесуального кодексу України ( 1502-06 ) є предметом розгляду місцевих районних судів.
Правильною є відмова Вищого господарського суду України від застосування положень Порядку проведення індексації балансової вартості основних фондів підприємств, організацій та установ станом на 01.04.96 р. (затвердженого спільним наказом Мінстату України, Мінекономіки України, Мінфіну України та Фонду державного майна України від 23.05.96 р. N 148/64/103/563 ( z0255-96 ), оскільки зазначений Порядок у відповідності до п.З Указу Президента України від 03.10.92 р. N 493/92 ( 493/92 ) "Про державну реєстрацію нормативних актів міністерств та інших органів державної виконавчої влади" набрав чинності після передачі майна за актом N 232/6 від 04.06.96 р.
У відповідності до статей 153 Цивільного кодексу України ( 1540-06 ), 12 Закону України "Про заставу" ( 2654-12 ) в договорі застави від 27.07.95 р., укладеного між АКБ "Промінвестбанк України" та АТЗТ "Дослідний завод "Веста", встановлено грошовий розмір заставленого майна - 36 400 000 000 крб. (364 000 гривень). Отже, сторони остаточно оцінили предмет застави.
Враховуючи викладене, не заслуговують на увагу посилання, які містяться у касаційній скарзі щодо недійсності договору купівлі-продажу, укладеного між "Промінвестбанком України" та Компанією "Utilisko Trading Limited".
За таких обставин постанова Вищого господарського суду України є законною та обґрунтованою і тому не підлягає скасуванню.
Керуючись статтями 111-17 - 111-20 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ), Верховний Суд України ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу акціонерного товариства закритого типу "Дослідний завод "Веста" залишити без задоволення, а постанову Вищого господарського суду України від 26 березня 2002 року у справі N 12/472 ( v_472600-02 ) - без змін.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.