ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29.11.2005 Справа N 30-32/142-04-5765
(ухвалою Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 02.03.2006 відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі:
головуючого судді - Кузьменка М.В.
суддів: Васищака І.М., Палій В.М.
розглянувши касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Ізмаїльський завод таропакувальних виробів "Дунай Пак" на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 18.08.2005 р.
у справі N 30-32/142-04-5765 господарського суду Одеської області
за позовом Відкритого акціонерного товариства "Ізмаїльський завод таропакувальних виробів "Дунай Пак"
до відповідача Колективного підприємства молодіжного центру "Скіф"
про визнання недійсними договору
за участю представників:
ВАТ "Ізмаїльський завод таропакувальних виробів "Дунай Пак" - Терентьєв А.А.;
Колективного підприємства молодіжного центру "Скіф" - Запольський О.А
В судовому засіданні з 22.11 оголошувалась перерва до 29.11.2005 р.
ВСТАНОВИЛА:
Відкрите акціонерне товариство "Ізмаїльський завод таропакувальних виробів "Дунай Пак" звернулося до господарського суду Одеської області з позовом та просило суд визнати недійсним на підставі ст. 48 ЦК УРСР ( 1540-06 ) договір від 11.09.2000 р. на переробку давальницької сировини, укладений між ним та відповідачем у справі - Колективним підприємством молодіжного центру "Скіф".
Вимоги позивача обґрунтовані тим, що спірний договір від його імені укладений головою правління Голубєвим Е.М., який в момент підписання договору, знаходився у відпустці, отже, не мав відповідних повноважень на укладення спірного договору від імені ВАТ "Ізмаїльський завод таропакувальних виробів "Дунай Пак" (а.с.2-3).
Відповідач у справі - Колективне підприємство молодіжного центру "Скіф" у відзиві на позов заявлені вимоги відхилило, посилаючись на те, що:
- договір укладено головою правлінню Голубєвим Е.М. з урахуванням наданих йому повноважень;
- сторонами взаємно виконувались взяті на себе зобов'язання за цим договором.
Крім того, відповідач вказує на звернення до суду з даним позовом з пропущенням строку позовної давності (а.с.49-54).
Справа розглядалась судами неодноразово.
Рішенням господарського суду Одеської області від 26.05.2005 р. позов задоволено. Відповідно до рішення суду визнано недійсним договір на переробку давальницької сировини від 11.09.2000 р., укладений між Колективним підприємством молодіжного центру "Скіф" та ВАТ "Ізмаїльський завод таропакувальних виробів "Дунай Пак" (а.с.196-197).
Задовольняючи заявлені вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що голова правління ВАТ "Ізмаїльський завод таропакувальних виробів "Дунай Пак" на момент підписання спірного договору знаходився у відпустці, отже, не мав повноважень на укладення договору від імені товариства.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 18.08.2005 р. рішення господарського суду Одеської області від 26.05.2005 р. скасовано, а у позові відмовлено (а.с.236-241).
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні заявленого позову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що спірний договір хоч і підписаний головою правління у період відпустки, однак у подальшому схвалений ВАТ "Ізмаїльський завод таропакувальних виробів "Дунай Пак", про що свідчать вчинені сторонами дії, направлені на виконання ними договору та укладення мирової угоди щодо спору, який виник у зв'язку з невиконанням позивачем умов договору у повному обсязі.
Не погоджуючись з постановою апеляційної інстанції, ВАТ "Ізмаїльський завод таропакувальних виробів "Дунай Пак" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою та просить її скасувати, залишивши в силі рішення суду першої інстанції.
Вимоги касаційної скарги мотивовані порушенням та неправильним застосуванням судом апеляційної інстанції норм процесуального та матеріального права, а саме ст.ст. 43, 105 ГК України ( 436-15 ), ст.ст. 509, 526 ЦК України ( 435-15 ).
Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при винесенні оспорюваних судових актів, знаходить касаційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судами першої та апеляційної інстанції, між сторонами у справі - ВАТ "Ізмаїльський завод таропакувальних виробів "Дунай Пак" та Колективним підприємством молодіжного центру "Скіф" укладено договір від 11.09.2000 р. на переробку давальницької сировини.
Дійсність даного договору оспорюється позивачем у даній справі.
Вважаючи зазначений договір недійсним, позивач посилався на його підписання від імені ВАТ "Ізмаїльський завод таропакувальних виробів "Дунай-Пак" особою, без відповідних повноважень.
Як встановлено судами, договір від імені позивача підписано головою правління Голубєвим Е.М. у період знаходження у відпустці. При цьому, апеляційна інстанція встановила, що надання відпустки голови правління не погоджувалось із спостережною радою.
В силу ст. 62 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (чинному на момент підписання спірного договору), угода, укладена однією особою (представником) від імені другої особи (яку представляють) в силу повноваження, що ґрунтується на довіреності, законі або адміністративному акті, безпосередньо створює, змінює і припиняє цивільні права і обов'язки особи, яку представляють.
Відповідно до ст. 63 ЦК УРСР ( 1540-06 ), угода, укладена від імені другої особи особою, не уповноваженою на укладення угоди або з перевищенням повноважень, створює, змінює і припиняє цивільні права і обов'язки для особи, яку представляють, лише в разі дальшого схвалення угоди цією особою. При цьому, наступне схвалення угоди особою, яку представляють, робить угоду дійсною з моменту її укладення.
Спірний договір хоч і підписаний головою правління Голубєвим Е.М. у період знаходження у відпустці, однак, згідно ч. 2 ст. 63 ЦК України ( 435-15 ), є дійсним з моменту укладення, що вірно визначено судом апеляційної інстанції.
Так, під час перегляду прийнятого рішення в апеляційному порядку, встановлено, що фактично сторонами здійснювались дії щодо виконання зобов'язань за договором.
Крім того, 01.09.2003 р. Колективне підприємство молодіжного центру "Скіф" звернулося до господарського суду Одеської області з позовом та просило суд зобов'язати ВАТ "Ізмаїльський завод таропакувальних виробів "Дунай Пак" повернути жерсть білу ЕЖК 0,22 х 712 х 820 другого сорту у кількості 28433,52 грн. Даний позов прийнято до розгляду.
Обґрунтовуючи заявлені вимоги за цим позовом, Колективне підприємство молодіжного центру "Скіф" вказувало на виконання ВАТ "Ізмаїльський завод таропакувальних виробів "Дунай Пак" зобов'язань за договором від 11.09.2000 р., дійсність якого оспорюється у даній справі, щодо виготовлення з давальницької сировини кришок СКО 1-82 у встановлений договором строк лише частково. При цьому, Колективне підприємство молодіжного центру "Скіф" зазначило про втрату інтересу у нього щодо подальшого виконання зобов'язань відповідачем за вищезазначеним позовом та обов'язок повернути невикористану давальницьку сировину.
Ухвалою від 14.11.2003 р. провадження у справі N 9/213-03-6837 за зазначеним позовом припинено. При цьому, судом затверджено мирову угоду, укладену за взаємною згодою сторонами.
Отже, судом апеляційної інстанції встановлено, що спірний договір у подальшому схвалений позивачем.
Враховуючи зазначене, підстав для зміни чи скасування постанови апеляційної інстанції не має.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9 - 111-11 ГПК України ( 1798-12 ), колегія суддів ПОСТАНОВИЛА:
постанову Одеського апеляційного господарського суду від 18.09.2005 р. у справі N 30-32/142-04-5765 господарського суду Одеської області залишити без змін, а касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Ізмаїльський завод таропакувальних виробів "Дунай Пак" - без задоволення.
Головуючий суддя М.В.Кузьменко
Судді І.М.Васищак В.М.Палій