Тобто однією з умов виникнення зобов'язання є їх відповідність вимогам чинного законодавства.
18 січня 1999 р. між радгосп-заводом "Коктебель" та товариством з обмеженою відповідальністю "Крез" був укладений договір схову, за яким товариство з обмеженою відповідальністю "Крез" передає, а радгосп-завод "Коктебель" приймає на зберігання виноматеріали (коньячний спирт) у кількості і по цінам, наведеним в накладних. Вказане майно є внеском зберігача в статутний фонд поклажонадавача.
19 січня 1999 р. між тими ж сторонами був складений акт прийому-передачі і радгосп-заводом "Коктебель" була виписана накладна про прийняття на зберігання у відповідності до договору схову від 18 січня 1999 р. 37500 декалітрів спирту коньячного виробництва радгосп-заводу "Коктебель" 4 - 5-річної витримки на загальну суму 6 млн. грн.
20 січня 1999 р. розпорядженням Судакського міського голови N 25-0 було зареєстровано затверджений загальними зборами засновників від 4 січня 1999 р. договір про заснування та діяльність товариства з обмеженою відповідальністю "Крез". Зазначений договір був укладений двома фізичними особами та радгоспом-заводом "Коктебель", який у відповідності з цим договором передав до статутного фонду товариства 6 млн. грн. у вигляді спиртів коньячних 4 - 5-річної витримки власного виробництва в загальній кількості 37500 декалітрів і став його співзасновником.
Таким чином, оскільки договір схову від 18 січня 1999 р., акт прийому-передачі спирту від 19 січня 1999 р. та зареєстрований 20 січня 1999 р. договір про заснування та діяльність товариства з обмеженою відповідальністю "Крез" за кінцеву мету мали створення товариства з обмеженою відповідальністю "Крез", одним із засновників якого став радгосп-завод "Коктебель", то і питання щодо їх відповідності нормам чинного законодавства і виникнення по ним зобов'язання слід вирішувати в їх сукупності.
Аналогічним чином слід вирішувати і питання виникнення права власності у товариства з обмеженою відповідальністю "Крез" на спирт коньячний в кількості 37500 декалітрів на загальну суму 6 млн. грн., переданий йому як внесок до статутного фонду радгосп-заводом "Коктебель".
Відповідно до статті 1 Декрету Кабінету Міністрів України від 31 грудня 1992 р. "Про впорядкування діяльності суб'єктів підприємницької діяльності, створених за участю державних підприємств" ( 24-92 ) державні підприємства, за винятком будівельних організацій, підприємств будівельної індустрії та будівельних матеріалів, які є засновниками господарських товариств, що здійснюватимуть проектування та перспективне будівництво за кордоном, не можуть бути засновниками підприємств будь-яких організаційних форм та видів господарських товариств, кооперативів (надалі - суб'єктів підприємницької діяльності).
Радгосп-завод "Коктебель" є державним підприємством, і на час укладення установчого договору про утворення та діяльність товариства з обмеженою відповідальністю "Крез", де він є співзасновником, вказане обмеження діяло.
Тому правомірність вступу як правонаступника Фонду майна Автономної Республіки Крим як співзасновника товариства з обмеженою відповідальністю "Крез" за рахунок внеску в статутний фонд, зробленого радгосп-заводом "Коктебель", слід визначити у відповідності з вимогами статті 2 Декрету Кабінету Міністрів України від 31 грудня 1992 р. "Про впорядкування діяльності суб'єктів підприємницької діяльності, створених за участю державних підприємств" ( 24-92 ), де вказано, що таке правонаступництво можливо лише в уже створених, до набрання названим Декретом юридичної сили, підприємствах.
На момент створення товариства з обмеженою відповідальністю "Крез", де співзасновником став виступати радгосп-завод "Коктебель", 20 січня 1999 р., вказаний Декрет ( 24-92 ) набув юридичної сили та є чинним на теперішній час.
8 лютого та 18 березня 1999 р. між Судакською філією акціонерного комерційного банку "Таврія" та товариством з обмеженою відповідальністю "Крез", де співзасновником виступає радгосп-завод "Коктебель", укладаються кредитні угоди, за якими товариство з обмеженою відповідальністю "Крез" отримує відповідно 294000 грн. та 154800 грн.
В ці ж самі дні і між тими ж сторонами укладаються договори застави, за якими товариство з обмеженою відповідальністю "Крез" передає в заставу відповідно 3750 декалітрів на загальну суму 600000 грн. і 1950 декалітрів на загальну суму 312000 грн. спирту коньячного, що перебуває на зберіганні у радгосп-заводу "Коктебель".
Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України "Про заставу" ( 2654-12 ) заставодавцем при заставі майна може бути його власник, який має право відчужувати заставлене майно на підставах, передбачених законом, а також особа, якій власник у встановленому порядку передав майно і право застави на це майно.
Товариством з обмеженою відповідальністю "Крез" під заставу був переданий спирт коньячний.
Судом при ухваленні рішень слід було б перевірити, чи є вказане товариство належним заставодавцем, виходячи з вимог статті 14 Закону України "Про державне регулювання виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами" ( 481/95-ВР ), де вказано, що імпорт, експорт або оптова торгівля спиртом етиловим і плодовим здійснюється за наявності ліцензій лише державними підприємствами, спеціально уповноваженими на це Кабінетом Міністрів України.
Судова колегія по перегляду рішень, ухвал, постанов Вищого арбітражного суду України та арбітражний суд Автономної Республіки Крим на указані вимоги закону уваги не звернули, тому ухвалені у справі судові рішення підлягають скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.
При новому розгляді справи слід повно та всебічно встановити всі обставини у справі, дати їм належну юридичну оцінку та постановити законне і обґрунтоване рішення. Керуючись статтею 111-17, 111-19, 111-20 ГПК ( 1798-12 ), суд ПОСТАНОВИВ:
касаційну скаргу задовольнити.
Постанову Вищого арбітражного суду України від 24 травня 2001 р. ( n0026800-01 ), постанову арбітражного суду Автономної Республіки Крим від 27 лютого 2001 р. та рішення цього ж суду від 2 - 7 листопада 2000 р. скасувати.
Справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції в іншому складі суду.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.