ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21.05.2007 Справа N 2-17/2006
(ухвалою Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 26.07.2007 відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: Карабаня В.Я. - головуючого, Ковтонюк С.В., Чабана В.В.
розглянувши скарги у відкритому судовому засіданні матеріали касаційної Н.Н.С., С.О.С., Р.В.І., Х.Ю.П., М.П.В., В.С.В., К.І.І., Т.В.В., К.А.Д.
на рішення Енергодарського міського суду Запорізької області від 04.05.2006 та ухвалу апеляційного суду Запорізької області від 10.07.2006
у справі N 2-17/2006
за позовом Н.Н.С., С.О.С., Р.В.І., Х.Ю.П., М.П.В., В.С.В., К.І.І., Т.В.В., К.А.Д.
до К.К.В., К.В.В., К.В.М., К.Т.В., К.О.О., Л.І.М., Р.М.І., К.С.Г., Ф.Л.І., С.П.В., К.С.І., К.В.Х., Л.В.В., М.В.С., М.В.С.
за участю третіх осіб на стороні відповідача без самостійних вимог: Закритого акціонерного товариства "Авторемонт" м. Енергодар, К.Л.М.
про визнання недійсними договорів купівлі-продажу та дарування акцій Закритого акціонерного товариства "Авторемонт", частково недійсним рішення зборів акціонерів того ж товариства та інших договорів цього ж товариства, які були укладені з 09.04.2004 по час розгляду справи, відшкодування матеріальної та моральної шкоди
УСТАНОВИВ:
У червні 2005 р. Н.Н.С., С.О.С., Р.В.І., Х.Ю.П., М.П.В., В.С.В., К.І.І., Т.В.В., К.А.Д. (позивачі) звернулися до Енергодарського міського суду Запорізької області з позовом про визнання недійсними договорів купівлі-продажу акцій Закритого акціонерного товариства "Авторемонт" укладених 04.09.2003 р. між К.К.В. і К.В.Х. на 98 акцій, 04.06.2003 р. між К.К.В. і Ф.Л.І. на 45 акцій (перша група договорів), 05.03.2004 р. між Л.І.І. й С.П.В. на 31 акцію, 05.03.2004 р. між К.С.І. й С.П.В. на 31 акцію, 18.03.2004 р. між К.К.В. і К.Т.В. на 59 акцій, 18.03.2004 р. між К.К.В. і К.В.В. на 551 акцію, 06.04.2004 р. між К.Т.В. і К.К.В. на 1 акцію, 05.06.2004 р. між К.В.В. і К.К.В. на 350 акцій, 09.06.2004 р. між К.О.О. і К.В.Х. на 1 акцію, 18.06.2004 р. між К.О.О. й К.С.І. на 31 акцію, 05.11.2004 р. між К.К.В. і К.В.В. на 349 акцій, 28.12.2004 р. між К.К.В. і Р.Н.І. на 4 акції, 30.12.2004 р. між К.К.В. і К.С.Г. на 18 акцій (друга група договорів), мотивуючи тим, що зазначені договори суперечать вимогам п. 5.7 Статуту ЗАТ "Авторемонт" - акціонери можуть реалізувати (продавати) свої акції тільки товариству. При цьому, друга група договорів укладена з порушенням і ч. 3 ст. 81 Господарського кодексу України ( 436-15 ), відповідно до якої акціонери закритого товариства мають переважне право на придбання акцій, що продаються іншими акціонерами товариства. Продавці акцій не сповістили товариство про свій намір продати акції, що належать їм на праві власності, а товариство у свою чергу не поставило до відома акціонерів про те, чи є серед акціонерів охочі придбати акції. Позивачі вважали, що грубе порушення діючої з 01.01.2004 року норми Господарського кодексу України спричинило істотне порушення їх прав. Також, позивачі просили визнати недійсними договори дарування акцій, укладені 19.04.05 р. між К.В.М. і К.К.В. на 741 акцію, 20.04.05 р. між К.О.О. і С.П.В. на 31 акцію, 20.04.05 р. між Л.І.М. і С.П.В. на 31 акцію, оскільки ці договори дарування були здійснені з акціями, незаконно придбаними по вище зазначеним договорам купівлі-продажу.
Щодо вимоги визнати недійсними рішення зборів акціонерів від 09.04.2004 р. позивачі зазначали, що окрім того, що збори були неправомочними приймати будь-які рішення, оскільки в них приймали участь особи, які незаконно придбали акції товариства, при їх проведені були істотно порушені й вимоги Статуту, Закону "Про господарські товариства" ( 1576-12 ), Цивільного ( 435-15 ) і Господарського кодексів України ( 436-15 ), які регулюють порядок скликання, проведення та прийняття рішень зборами учасників. У порушення цих вимог, акціонери були повідомлені про скликання зборів лише за 2 тижні до їх проведення, листівками. Ніяких відміток про повідомлення акціонери не одержували, порядку денного не знали. Окрім зазначено, рішення про обрання головою правління К.К.В., та членами Правління К.А.А. і Л.И.Н. є не законним із тих підстав, що на посаду голови правління товариства була обрана особа, яка не перебувала з товариством у трудових відносинах, що є порушенням п. 10.8 Статуту товариства і ст. 48 Закону "Про господарські товариства" - головою і членами правління товариства можуть бути особи, які перебувають з товариством у трудових правовідносинах. Крім того, за обрання К.К.В. на посаду голови правління голосували тільки особи К.К.В. 707 акцій, Л.І.Н. - 31 акція, К.С.І. - 31 акція, що складає 51% акцій, які незаконно отримали акції у власність. Враховуючи зазначене, позивачі просили визнати недійсними й всі договори, укладені з 09.04.2004 р. особою (К.К.В.), що незаконно займає посаду голови правлінням товариства, а також стягнути матеріальну та моральну шкоду.
04.05.2006 р. рішенням Енергодарського міського суду Запорізької області, залишеним без змін 10.06.2006 р. ухвалою апеляційного суду Запорізької області у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю. Суди виходили з того, що до 01.01.2004 р. жодних обмежень щодо здійснення права власності на акції та розпорядження ними, у власників акцій не існувало (з 01.01.2004 р. ч. 3 ст. 81 Господарського кодексу України ( 436-15 ) було встановлено переважне право акціонера на придбання акцій інших акціонерів). Статутом ЗАТ "Авторемонт", на час здійснення оспорюваних договорів, не було встановлено обов'язок щодо продажу акцій виключно акціонерам або засновникам, не визначено й порядок реалізації права на купівлю-продаж акцій. Відмовляючи у задоволенні вимог про визнання недійсним рішення загальних зборів акціонерів ЗАТ "Авторемонт", суди зазначили, що не можна вважати права позивачів порушеними через невчасне їх повідомлення про проведення зборів та неопублікування про це в пресі, оскільки вони були присутні на зборах та приймали участь у голосуванні. Також, суди дійшли висновку, що К.К.В. був обраний головою товариства правомочними зборами та в межах їх компетенції.
У касаційній скарзі заявники (позивачі) просили скасувати зазначені рішення, як такі, що ухвалені з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нове про задоволення позовних вимог. Зокрема, заявники звертали увагу суду на те, що Статутом ЗАТ "Авторемонт" було передбачено, що акціонери можуть реалізувати (продавати) свої акції тільки товариству.
Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових актів, знаходить касаційну скаргу такою, що підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог у повному обсязі, попередні судові інстанції виходили з того, що відповідачами не було порушено а ні процедура купівлі-продажу акцій товариства, а ні порядок проведення та прийняття рішень зборами, передбачені Статутом товариства та Законом України "Про господарські товариства" ( 1576-12 ).
Проте, з такими висновками погодитись не можна, оскільки суди не здійснили всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, не надали належної правової оцінки всім наявним у матеріалах справи доказах та твердженням позивачів. Зокрема, судами не було враховано, що на момент укладання договорів купівлі-продажу акцій ЗАТ "Авторемонт" діяло положення п. 5.7 Статуту товариства, що передбачало реалізацію (продаж) акціонерами своїх акцій тільки товариству. Тому, судам слід було перевірити правомірність укладання оспорюваних договорів, з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 11.05.2005 р. N 4-рп/2005 ( v004p710-05 ). В результаті встановленого, перевірити доводи позивачів щодо порушення порядку скликання та проведення зборів товариства 09.04.2004 р., незаконності прийнятих цими зборами рішень, та інші твердження позивачів, які викладені у позовній заяві, уточненнях до неї та апеляційній скарзі.
За таких обставин, виходячи з повноважень касаційної інстанції, оскаржувані судові рішення підлягають скасуванню з направленням справи до господарського суду Запорізької області для нового розгляду.
Керуючись п.п. 5, 6 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо визначення підсудності справ з питань приватизації та з корпоративних спорів" від 15 грудня 2006 року N 483-V ( 483-16 ), та ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9 - 111-12 ГПК України ( 1798-12 ), Вищий господарський суд України ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу громадян Н.Н.С., С.О.С., Р.В.І., Х.Ю.П., М.П.В., В.С.В., К.І.І., Т.В.В., К.А.Д., задоволити частково.
Ухвалу апеляційного суду Запорізької області від 10.07.2006 р. та рішення Енергодарського міського суду Запорізької області від 04.05.2006 р. у справі N 2-17/2006 скасувати, а справу направити для нового розгляду до господарського суду Запорізької області.
Головуючий суддя В.Я.Карабань
Суддя Л.В.Ковтонюк
Суддя В.В.Чабан