Товариством з обмеженою відповідальністю "Південний торговий дім" були укладені договори поставки рибної продукції з Товариством з обмеженою відповідальністю "Власвіт" N 14-07Т/2003 від 04.07.2003 року, Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дом "Фаворит" N 8-07Т/2003 від 15.07.2003 року, Товариством з обмеженою відповідальністю "Скадовський рибопереробний комбінат "Маяк" N 23-08Т/2003 від 26.08.2003 року, Товариством з обмеженою відповідальністю "Сінай" N 22-18-07Т/2003 від 17.07.2003 року (том 3, аркуші справи 101-124).
У зв'язку з тим, що з боку Рибоколгоспу зобов'язання по поставці рибної продукції виконано не було, Товариство з обмеженою відповідальністю "Південний торговий дім" не мало можливості виконати обов'язки за договорами поставки, укладеними з вищезазначеними контрагентами, та вимушено було розірвати вказані договори, про що свідчать додаткові угоди, укладені з контрагентами від 25.12.2003 року, 29.12.2003 року, 11.02.2004 року, 12.02.2004 року (том 4, аркуші справи 88-91).
Розрахунком збитків Товариства з обмеженою відповідальністю "Південний торговий дім" визначено суму збитків, заподіяних неналежним виконанням Риболовецьким колгоспом ім. Войкова обов'язків за договором поставки N 08-05Т/2003 від 14.05.2003 року (том 3, аркуш справи 97).
Відповідно до п. 6.1 договору поставки, у разі невиконання постачальником зобов'язань в частині своєчасної поставки товару, останній сплачує покупцю штраф у розмірі 30% договірної вартості непоставленого товару.
Пунктом 6.3 договору встановлено, що за несвоєчасно виконання зобов'язань по поверненню грошових коштів покупцю, постачальник сплачує покупцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення.
Статтею 625 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Товариством з обмеженою відповідальністю "Південний торговий дім" був наданий розрахунок штрафу, пені та неустойки (3% річних), які становлять відповідно 560850,00 грн., 65552,40 грн. та 13415,27 грн. (том 3, аркуш справи 6).
Колегія погоджується з висновками апеляційного господарського суду з огляду на таке.
Судом апеляційної інстанції з врахуванням вимог ст.ст. 526, 601, 611, 612, 623, 625, 629 ЦК України ( 435-15 ) на підставі ретельної правової оцінки умов укладених між сторонами договору про співпрацю по добуванню, переробці та реалізації риби та морепродуктів від 29.05.2003 N 29, договорів купівлі-продажу NN 53, 54, 55, 56 від 22.09.2003, N 58 від 23.09.2003, NN 57, 59, 60, 63, 65, 66 від 03.10.2003, контрактів про передачу суден в бербоут-чартер NN 58/1, 59/1, 60/1, 61/1 від 20.10.2003, договору поставки N 08-05Т/2003 від 14.05.2003, протоколів-рішень позачергових загальних зборів Риболовецького колгоспу ім. Войкова від 25.08.2003 та від 19.11.2003, наявних у справі актів приймання-передачі майна (а.с.21-45, том 1), підписаних комісіями з обох сторін без зауважень, заяв ТОВ "Південний торговий дім" від 02.11.2003, від 21.11.2003, від 01.12.2003 про зарахування зустрічних однорідних вимог на загальну суму 2024640 грн. та інших доказів по справі в їх сукупності з достовірністю встановлено, а позивачем не спростовано факти відповідності оспорюваних договорів та контрактів чинному на той час законодавству та відсутності їх укладення всупереч статутним цілям діяльності Риболовецького колгоспу ім. Войкова, а також недоведеність завдання Рибоколгоспу збитків з вини ТОВ "Південний торговий дім" (надалі - товариство) та водночас факти невиконання колгоспом у встановлені строки своїх зобов'язань по поставці товариству рибної продукції, внаслідок чого останнім було понесено збитки у вигляді упущеної вигоди в сумі 656588 грн. з причин неможливості виконання товариством зобов'язань перед контрагентами (ТОВ "Власвіт", ТОВ "ТД "Фаворит", ТОВ "СРК "Маяк", ТОВ "Сінай") по поставці зазначеної продукції з вини позивача, та правомірно нарахувано Рибоколгоспу 65552,40 грн. пені, 560850 грн. штрафу та 13415,27 грн. річних з простроченої суми боргу. При цьому судами попередніх інстанцій враховано юридичні факти неналежного виконання Риболовецьким колгоспом ім. Войкова своїх договірних зобов'язань перед ТОВ "Південний торговий дім" та відповідності вимогам закону оспорюваних контрактів про передачу суден в бербоут-чартер, які встановлені чинними рішенням господарського суду АР Крим від 22.12.2003 та рішенням господарського суду м. Києва від 07.07.2005 у справах NN 2-20/17468-2003; 18/292 між тими ж сторонами, та які (факти) в силу імперативних вимог ч. 2 ст. 35 ГПК України ( 1798-12 ) не підлягають доведенню про розгляді даного спору. Зазначеними вище рішеннями також спростовуються твердження скаржника про відсутність порушення ним порядку виконання зобов'язання по поставці товару відповідачу.
Судом апеляційної інстанції повністю спростовано висновки суду першої інстанції про позастатутність оспорюваних договорів купівлі-продажу з тих мотивів, що внаслідок їх укладення позивач не був позбавлений можливості здійснювати свою основну господарську діяльність (риболовство, рибоводство тощо), оскільки використовував частину відчужених на користь відповідача основних та оборотних засобів в рамках укладених між сторонами договору про співпрацю по добуванню, переробці та реалізації риби та морепродуктів від 29.05.2003 N 29 та контрактів від 20.10.2003 NN 58/1, 59/1, 60/1, 61/1 про передачу суден в бербоут-чартер.
Колегія враховує те, що позивач в касаційній скарзі погоджується з позицією судів попередніх інстанцій в частині відмови в задоволенні первісних позовних вимог про стягнення 1831808,40 грн. збитків та про визнання недійсними контрактів про передачу суден в бербоут-чартера, а тому у касаційної інстанції відсутні підстави для перевірки законності та обгрунтованості оскаржуваної постанови в цій частині позовних вимог.
Наявні ж заперечення позивача зводяться передусім до посилань на недоведеність фактичних обставин справи щодо прийняття позачерговими загальними зборами членами Риболовецького колгоспу ім. Войкова протоколу-рішення від 25.08.2003, однак, згідно імперативних вимог ч. 2 ст. 111 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) у касаційній скарзі не допускаються посилання на недоведеність обставин справи. Судом з достовірністю встановлено факт прийняття 25.08.2003 року позачерговими загальними зборами членів Рибоколгоспу рішення (протокол N 4) про передачу належних Рибоколгоспу основних фондів відповідачу в рахунок погашення заборгованості. З матеріалів справи не вбачається та позивачем не доведено визнання зазначеного рішення недійсним з моменту його прийняття, воно було чинним на момент укладення між сторонами оспорюваних договорів та контрактів, в зв'язку з чим апеляційним господарським судом правомірно відхилено посилання скаржника на пізніше прийняте позачерговими загальними зборами Риболовецького колгоспу ім. Войкова рішення від 19.11.2003 р. (протокол N 5) про анулювання договорів купівлі-продажу майна Риболовецького колгоспу ім. Войкова в односторонньому порядку, яке не породжує юридичних наслідків до спірних відносин сторін.
Разом з тим, порушені скаржником питання щодо укладення оспорюваних договорів купівлі-продажу неуповноваженою на це особою можуть бути лише предметом іншого позовного провадження, оскільки зазначені підстави позову (ст. 63 чинного на той час ЦК УРСР ( 1540-06 ) не розглядалися судом першої інстанції, а позов Риболовецьким колгоспом ім. Войкова з цих підстав не пред'являвся. Адже, підставами позову у даній справі Риболовецьким колгоспом ім. Войкова вказано у позовній заяві ст.ст. 228, 230 ЦК України ( 435-15 ), а судом першої інстанції договори купівлі-продажу визнано недійсними на підставі ст. 50 ЦК УРСР як такі, що укладені юридичною особою (Риболовецьким колгоспом ім. Войкова) в суперечності зі встановленими цілями її діяльності.
Колегія також не може прийняти до уваги інші заперечення позивача, які стосуються встановленого судом факту перерахування відповідачем у період з 23.05.2003 р. по 17.10.2003 р. на рахунок колгоспу грошових коштів у сумі 1869500 грн., оскільки такі доводи зводяться виключно до намагання надати перевагу певному доказу (виписка з банківського рахунку позивача за період з 01.05.2003 р. по 31.12.2003 р.) перед іншими оціненими судом доказами. Проте, згідно імперативних вимог ч. 2 ст. 111-7 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні та постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про перевагу одних доказів над іншими, про достовірність того чи іншого доказу, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Зважаючи на вищенаведене касаційна інстанція не вбачає підстав для скасування оскаржуваної постанови.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9 - 111-11 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ), Вищий господарський суд України, ПОСТАНОВИВ:
Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 04.07.2006 у справі N 2-29/3035-2006 залишити без змін, а касаційну скаргу Риболовецького колгоспу ім. Войкова - без задоволення.
Головуючий, суддя В.Овечкін
Судді: Є.Чернов В.Цвігун