Про визнання недійсними актів

Постанова від 2005-06-21 № П38/1021 · Не визначено

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.06.2005 Справа N П38/1021

Вищий господарський суд України, розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу державного підприємства "У..." в особі Дніпропетровської геофізичної експедиції "Д..." на постанову від 20.12.2004 р. Дніпропетровського апеляційного господарського суду у справі N П38/1021 за позовом відкритого акціонерного товариства "Виробничо-постачальне підприємство "Г..." до дочірнього підприємства "Г..." та закритого акціонерного товариства "Д...", третя особа, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, - державне геофізичне підприємство "У..." в особі Дніпропетровської геофізичної експедиції "Д...", про визнання недійсними актів, ВСТАНОВИВ:

Ухвалою від 31.03.2003 р. господарського суду Дніпропетровської області, залишеною без змін постановою від 20.12.2004 р. Дніпропетровського апеляційного господарського суду, третій особі, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, повернуто позовну заяву і додані до неї документи без розгляду з мотивів недоведеності представництва.

Державне геофізичне підприємство "У..." в особі Дніпропетровської геофізичної експедиції "Д..." просить ухвалу і постанову скасувати з підстав порушення господарськими судами статей 28, 54, 63 і 65 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) та передати справу до місцевого господарського суду для розгляду по суті.

Сторони належним чином були повідомлені про час і місце судового засідання, проте відкрите акціонерне товариство "Виробничо-постачальне підприємство "Г...", дочірнє підприємство "Г..." та закрите акціонерне товариство "Д..." право на подання відзиву на касаційну скаргу не використали і їх представники в судове засідання не з'явилися.

Колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Повернення позовної заяви господарські суди мотивували тим, що додану до позову світлокопію довіреності від 23.03.2004 р. не можна вважати належно засвідченою копією, крім того, довіреність підписана виконуючим обов'язки керівника підприємства, повноваження якого не визначені.

Такі висновки господарських судів колегія суддів вважає помилковими, оскільки суди зробили їх без врахування вимог статей 28, 63 і 65 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ).

Господарськими судами встановлено, що довіреність від 23.03.2004 р. на представництво державного геофізичного підприємства "У..." в господарському суді підписана виконуючим обов'язки керівника цієї особи.

Особа, призначена повноваженим органом виконуючим обов'язки керівника підприємства, установи чи організації, під час вчинення правочину, у тому числі щодо представництва, діє у межах своєї компетенції без довіреності.

Відповідно до ч. 3 ст. 28 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) представниками юридичних осіб можуть бути особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації. Довіреність видається за підписом керівника або іншої уповноваженої ним особи та посвідчується печаткою підприємства, організації.

Згідно з п. 1 ст. 111-3 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ), касаційна скарга не приймається і повертається судом, якщо вона підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено.

Відсутність права на підписання касаційної скарги та ненадання доказів про наявність такого права мають не однакові правові наслідки. Останнє серед підстав повернення касаційної скарги не передбачене.

Позов державного підприємства "У..." в особі Дніпропетровської геофізичної експедиції "Д..." був підписаний представником цієї особи, тобто особою, яка мала право на підписання такого документа, і за цієї обставини у господарського суду були відсутні правові підстави для застосування правила п. 1 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ).

Та обставина, що до позовної заяви була додана світлокопія цієї довіреності, могла бути підставою для витребування судом її оригіналу, а не підставою для повернення позовної заяви.

Неправильне застосування господарськими судами статей 28, 63 і 65 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) на стадії прийняття позовної заяви в силу вимог статей 111-10 і 111-13 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) зумовлює скасування судових актів, що оспорюються, з передачею справи до того самого місцевого господарського суду для розгляду справи по суті.

Керуючись статтями 111-5, 111-7, 111-9, 111-11, 111-13 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ), суд ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу державного підприємства "У..." в особі Дніпропетровської геофізичної експедиції "Д..." задовольнити.

Ухвалу від 31.03.2003 р. господарського суду Дніпропетровської області та постанову від 20.12.2004 р. Дніпропетровського апеляційного господарського суду у справі N П38/1021 скасувати, справу передати до господарського суду Дніпропетровської області для розгляду по суті.