ВИЩИЙ АРБІТРАЖНИЙ СУД УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
16.12.98 Справа N 1/46
( Додатково див. Постанову ВАСУ N 04-1/1-8/19 ( v8_19800-99 ) від 23.02.99 )
За позовом орендного підприємства "Точмаш" до державної холдингової компанії "Луганськтепловоз", Фонду державного майна України
Про визнання недійсними акта оцінки майна ХК щодо включення державного майна, переданого в оренду позивачу, та п. 3 наказу ФДМУ N 23-АТ від 29.09.95 про затвердження згаданого акта
По справі оголошувалася перерва до 16 грудня 1998 р.
07.10.93 між організацією орендарів ОП "Точмаш" (позивач - орендар) та Луганським тепловозобудівельним заводом (правонаступником якого є ХК "Луганськтепловоз" - орендодавець) з дозволу ФДМУ був укладений договір N 2/8 на оренду майна механозбирального цеху N 2 заводу на строк до 31 грудня 1998 р.
12.09.96 позивач подав заяву на приватизацію орендованого майна, але РВ ФДМУ по Луганській області відмовило в її задоволенні, посилаючись на те, що орендоване майно є власністю холдингової компанії, включене до акта оцінки її майна. Акт затверджений ФДМУ.
Не погодившись з цією відмовою, позивач звернувся до суду. Рішенням арбітражного суду Луганської області його позовні вимоги були задоволені - наказ РВ ФДМУ по Луганській області N 2010 від 09.12.96 "Про відмову в приватизації державного майна" було визнано недійсним.
11.06.98 наведене рішення суду було переглянуте за нововиявленими обставинами і скасоване, а в задоволенні позову відмовлено.
В поданому позові позивач посилався на те, що включення в акт оцінки майна відповідача майна цеху, орендованого позивачем, та затвердження цього акта наказом ФДМУ є помилковим. Таке положення суперечить вимогам чинного законодавства, порушує права орендного підприємства.
Представник позивача в судовому засіданні заявлені орендним підприємством вимоги підтримав, вказавши на те, що в разі задоволення позову у позивача з'являться підстави для ініціювання перегляду прийнятого судом рішення за нововиявленими обставинами.
Представник холдингової компанії позов не визнав, підтримавши заперечення, викладені у відзиві компанії на позов. Зокрема, він вказав на те, що майно, орендоване позивачем, не переставало бути власністю держави (заводу, а потім холдингової компанії) і обгрунтовано включене в акт оцінки, а останній небезпідставно був затверджений наказом ФДМУ.
З законністю такого положення погодився і арбітражний суд Луганської області, відмовивши позивачу в задоволенні позову.
Представник ФДМУ позов не визнав. На його думку, вимоги позивача необгрунтовані, предмет позову визначений помилково. Незалежно від вирішення спору позивач не зможе приватизувати орендоване ним майно, оскільки є рішення суду про відмову в цьому; це майно вже приватизоване співвідповідачем.
Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд знаходить позов необгрунтованим.
Відповідно до ст. 35 АПК України ( 1798-12 ) факти, встановлені рішенням арбітражного суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
На думку суду, рішенням арбітражного суду Луганської області від 11.06.98, яке набрало законної сили і яким відмовлено позивачу в задоволенні позову про визнання недійсним наказу РВ ФДМУ про відмову в приватизації орендованого позивачем майна, було встановлено той факт, що включення орендованого цеху до майна холдингової компанії та затвердження акта оцінки ФДМУ проведені обгрунтовано.
Не погоджуючись з наведеним рішенням (установленим судом фактом), орендне підприємство "Точмаш" мало право ініціювати його перегляд в порядку нагляду, а не звертатись з позовом про визнання недійсним акта оцінки майна та наказу ФДМУ в частині затвердження акта.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 82-85 АПК України ( 1798-12 ), суд ВИРІШИВ:
В задоволенні позову орендного підприємства "Точмаш" відмовити.
Надруковано: "Вісник Вищого арбітражного суду України", N 2, 1999 р.