ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09.07.2008 Справа N 6/729
(ухвалою Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 11.09.2008 відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Божок В.С. - головуючого,
Костенко Т.Ф.,
Коробенко Г.П.
розглянувши матеріали Дочірного підприємства касаційної скарги "Вікторія-Трансгаз"
на постанову Київського апеляційного господарського суду від 09.04.2008
у справі господарського суду м. Києва
за позовом Дочірного підприємства "Вікторія-Трансгаз"
до Відкритого акціонерного товариства "Готельний комплекс "Русь"
третя особа Печерська районна у м. Києві державна адміністрація
про визнання недійсним рішення загальних зборів акціонерів
в судовому засіданні взяли участь представники:
від позивача: Мазур В.В. - дов. від 20.12.2007
від відповідача: Донченко К.Ю. - дов. від 09.07.2008; Пономарьов П.О. - дов. від 19.07.2007
від 3-ої особи: Дунаєва Д.Г. - дов. N 3313/в-35 від 06.11.2007
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського м. Києва від 07.02.2008 позовні вимоги задоволено частково.
Визнано недійсними рішення загальних зборів ВАТ "Готельний комплекс "Русь" від 25.03.2004, протокол N 7 від 25.03.2004.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Постановою від 09.04.2008 Київського апеляційного господарського суду рішення господарського суду м. Києва від 07.02.2008 скасовано, в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Постанова мотивована тим, що ухвалою від 14.03.2008 апеляційного суду м. Києва скасовано рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 08.11.2007 у справі N 2-11685/2007, яким довіреність N 1 від 15.03.2004 від імені ДП "Вікторія-Трансгаз" на ім'я Федоренка І.Л. на представництво інтересів позивача на загальних зборах акціонерів ВАТ "Готельний комплекс "Русь" визнано недійсною, тому довіреність ДП "Вікторія-трансгаз" за N 1 від 15.03.2004 є дійсною.
Не погоджуючись з постановою ДП "Вікторія-Трансгаз" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою і просить її скасувати посилаючись на те, що судом порушені норми процесуального та матеріального права, зокрема, ст. 79 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ), ст. ст. 256, 261 Цивільного кодексу України ( 435-15 ).
Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм процесуального права при винесенні оспорюваного судового акта, знаходить необхідним в задоволенні касаційної скарги відмовити.
Господарським судом встановлено, що 25.03.2004 відбулися загальні збори акціонерів ВАТ "Готельний комплекс "Русь", протокол N 7, на яких прийняті рішення: про затвердження регламенту зборів; про затвердження звіту голови правління; про затвердження звіту ради товариства; про затвердження звіту ревізійної комісії товариства; про затвердження фінансових результатів та розподілу прибутку за 2003 рік та щодо виплати дивідендів акціонерам; про затвердження основних напрямків роботи та плану розподілу прибутку ВАТ на 2004 рік; про внесення та затвердження змін та доповнень до статуту ВАТ; про відкликання правління ВАТ та призначення генерального директора ВАТ; про переобрання членів ревізійної комісії ВАТ.
Статутний фонд ВАТ "Готельний комплекс "Русь" станом на 25.03.2004 становив 67 382 014 грн., що складало 67 382 014 простих іменних акцій, номінальною вартістю 1 грн. кожна акція.
Реєстрація акціонерів ВАТ "Готельний комплекс "Русь" здійснювалася незалежним реєстратором - акціонерною інвестиційно-фінансовою компанією Укрпривінвест", яка веде реєстр власників іменних цінних паперів ВАТ "Готельний комплекс "Русь".
В результаті проведеної реєстрації для участі у зборах зареєстровано 364 акціонерів або їх уповноважених представників, яким належить 49 902 748 голосів, що складало 74,06% від загальної кількості голосів.
Відповідно до довідки реєстратора ВАТ "Готельний комплекс "Русь" - акціонерної інвестиційно-фінансової компанії "Укрпривінвест", станом на 25.03.2004 акціонер - юридична особа ДП "Вікторія-трансгаз" володів простими іменними акціями ВАТ "Готельний комплекс "Русь" у кількості 16 460 761 шт., що складало 24,43% статутного фонду та відповідно 16 460 761 голосів у вищому органі управління товариства - загальних зборах акціонерів.
Від ДП "Вікторія-трансгаз" був зареєстрований та приймав участь у зборах представник - Федоренко Ігор Люсикович на підставі довіреності N 1 від 15.03.2004.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 08.11.2007 у справі N 2-11685/2007 довіреність N 1 від 15.03.2004 від імені ДП "Вікторія-трансгаз" на ім'я Федоренка І.Л. на представництво інтересів позивача - акціонера на загальних зборах акціонерів ВАТ "Готельний комплекс "Русь", які відбулися 25.03.2004 визнана недійсною.
Ухвалою від 14.03.2008 апеляційного суду м. Києва рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 08.11.2007 у справі N 2-11685/2007 скасовано, справу передано на новий розгляд.
Отже, господарський суд апеляційної інстанції дійшов висновку, довіреність N 1 від 15.03.2004 видана ДП "Вікторія-трансгаз" на ім'я Федоренка І.Л. на представництво інтересів позивача - акціонера на загальних зборах акціонерів ВАТ "Готельний комплекс "Русь", які відбулися 25.03.2004, з правом голосування по всіх питаннях порядку денного , є дійсною. Оскільки, довіреність N 1 , яка видана - директором ДП "Вікторія-трансгаз" Поповим І.М. на ім'я Федоренка І.Л. на представництво інтересів позивача - акціонера на загальних зборах акціонерів ВАТ "Готельний комплекс "Русь" є чинною, то підстави для визнання недійсним рішення загальних зборів акціонерів від 25.03.2004 відсутні.
На час проведення зборів 25.03.2004 директор ДП "Вікторія-трансгаз" Попов І.М. виконував свої обов'язки, знав про видану ним довіреність (за твердженням позивача у період перебування у відпустці) однак, не відкликав її, тому суд апеляційної інстанції також дійшов висновку про те, що позивачем визнавались дії довіреної особи на участь у загальних зборах.
Відповідно до ч. 7 ст. 41 Закону України "Про господарські товариства" ( 1576-12 ), загальні збори акціонерного товариства визнаються правомочними, якщо в них беруть участь акціонери, що мають відповідно до статуту товариства більш як 60% голосів.
За ст. ст. 256, 257 Цивільного кодексу України ( 435-15 ), позовна давність - це строк, у межах якого особа може звертатися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Таким чином, строк позовної давності принагідно розраховувати з дати проведення зборів, зокрема з 25.03.2004, відповідно строк позовної давності позовних вимог сплинув 25.03.2007, тому суд апеляційної інстанції обгрунтовано дійшов висновку, що позовна заява подана позивачем з пропуском позовної давності (11.12.2007).
Пунктом 4 ст. 267 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) передбачено, що сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Зважаючи на викладене, колегія суддів вважає, що Київським апеляційним господарським судом дана правильна юридична оцінка обставинам справи, тому постанова відповідає чинному законодавству України та обставинам справи і підстав для її скасування немає.
На підставі викладеного, керуючись ст. 111-5, п. 1 ст. 111-9, ст. 111-11 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ), Вищий господарський суд України ПОСТАНОВИВ:
В задоволенні касаційної скарги відмовити.
Постанову від 09.04.2008 Київського апеляційного господарського суду зі справи N 6/729 залишити без змін.
Головуючий В.С.Божок
Судді Т.Ф.Костенко
Г.П.Коробенко