ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
30.01.2003 N 31/193а
Вищий господарський суд України, розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Єнакіївської об'єднаної державної податкової інспекції на рішення від 23.10.2002 господарського суду Донецької області у справі N 31/193а господарського суду Донецької області за позовом Державного відкритого акціонерного товариства "Ц..." (далі - "Товариство") до Єнакіївської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання недійсним рішення Єнакіївської ОДПІ від 18.04.2002 N 141/26.3-00176532/11423, встановив:
Товариство звернулось до господарського суду Донецької області з позовом (з зарахуванням уточнених вимог) про визнання недійсним рішення Єнакіївської ОДПІ від 18.04.2002 N 141/26.3-00176532/11423 у частині застосування фінансових санкцій з податку на додану вартість у сумі 3721,25 грн. та з податку на прибуток у сумі 302,91 грн. Вказані фінансові санкції були застосовані до позивача за порушення податкового законодавства, а саме вимог статей 4, 5, 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) та статті 4 Закону України "Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ), пов'язаних з визначенням бази оподаткування.
Підставою прийняття оспорюваного рішення є акт від 09.04.2002 N 42/26-2-111-2 про результати позапланової документальної перевірки позивача з питань додержання податкового законодавства за період з 01.10.99 по 01.01.2002.
Рішенням господарського суду Донецької області від 23.10.2002 позовні вимоги задоволені у повному обсязі шляхом визнання недійсним рішення Єнакіївської ОДПІ від 18.04.2002 N 141/26.3-00176532/11423 у частині застосування фінансових санкцій з податку на додану вартість у сумі 3721,25 грн. та з податку на прибуток у сумі 302,91 грн.
Приймаючи рішення, суд дійшов висновку, що у Єнакіївської ОДПІ були відсутні правові підстави для застосування фінансових санкцій в оспорюваних сумах у період дії мораторію на підставі пункту 3 статті 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ( 2343-12 ).
Єнакіївська ОДПІ подала до Вищого господарського суду України касаційну скаргу на рішення господарського суду Донецької області, в якій просить рішення у справі скасувати, у задоволенні позовних вимог відмовити, мотивуючи касаційну скаргу доводами про неправильне застосування судом норм матеріального права.
У касаційній скарзі Єнакіївська ОДПІ вказує на те, що відповідно до пункту 3 статті 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ( 2343-12 ) протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховуються неустойка (штраф, пеня), інші фінансові (економічні) санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).
У зазначеному випадку податковим органом були застосовані фінансові санкції за порушення податкового законодавства, порядок застосування таких санкцій регулюється статтею 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) і не залежить від того, порушено чи ні щодо платника податків справу про банкрутство.
Заслухавши доповідь судді та пояснення присутнього в судовому засіданні представника відповідача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні суду, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи і встановлено господарським судом при розгляді справи, ухвалою арбітражного суду Донецької області від 18.09.2000 була порушена справа N 5-116-6 про банкрутство позивача і введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, який діяв на момент прийняття оспорюваного рішення відповідачем (ухвали господарського суду Донецької області від 20.01.2001, 31.01.2002, 29.08.2002 у справі N 5/116).
На підставі пункту 3 статті 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ( 2343-12 ) протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, зокрема, не нараховується неустойка (штраф, пеня), інші фінансові (економічні) санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).
З приписів Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) вбачається, що відповідальність платників податку за порушення строків сплати податків і зборів (обов'язкових платежів встановлена підпунктом 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 цього Закону, у якому зазначено, що у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у встановлених цим підпунктом розмірах.
Проте як зазначено в рішенні Єнакіївської ОДПІ від 18.04.2002 N 141/26.3-00176532/11423 застосування фінансових санкцій здійснено на підставі підпункту 17.1.3 статті 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" ( 2181-14 ), згідно з яким у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі, встановленому цим пунктом.
Відповідно до підпункту 4.2.2 вказаного Закону ( 2181-14 ) фінансові санкції застосовуються, зокрема, на підставі даних документальної перевірки результатів діяльності платника податків зі заниження суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях.
Вказані штрафні санкції у цьому випадку були застосовані до позивача за приховування об'єкта оподаткування шляхом порушення вимог статей 4, 5, 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) та статті 4 Закону України "Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ), пов'язаних з визначенням бази оподаткування. Це порушення було виявлено під час перевірки і на цій підставі був донарахований податок та застосовані фінансові санкції, визначені підпунктом 17.1.3 статті 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) за порушення правил оподаткування, а не за порушення строків сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).
На підставі викладеного, колегія суддів зазначає, що господарський суд Донецької області, вирішуючи спір, помилково дійшов висновку, що у Єнакіївської ОДПІ були відсутні підстави для застосування фінансових санкцій на підставі підпункту 17.1.3 статті 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) в період дії мораторію.
На підставі викладеного та керуючись статтями 111-5, 111-7, пунктом 2 статті 111-9, статтею 111-11 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ), Вищий господарський суд України ПОСТАНОВИВ:
Рішення від 23.10.2002 господарського суду Донецької області у справі N 31/193а - скасувати. У позові відмовити.
"Вісник господарського судочинства", N 2, 2003 р.