Ст. 10. Закону N 270/96 ( 270/96-ВР ) забороняє недобросовісну рекламу, а відповідальність за неї покладає на винну особу

Чинна редакція, діє з 2005-03-15

Як встановлено попередніми судовими інстанціями, в рекламі позивача було розміщено інформацію про те, що вартість однієї години гри в боулінг у неділю з 19:00 до 6:00 складає 99 грн., тоді як згідно з касовим чеком від 27.06.2004 (неділя) фактична ціна гри протягом 120 хвилин склала для споживача 396 грн. (198 грн. за одну годину).

Відповідно до частини п'ятої статті 8 Закону N 270/96 ( 270/96-ВР ) реклама про зниження цін на продукцію, про розпродаж повинна містити відомості про місце, дату початку і закінчення зниження цін на продукцію, розпродаж, а також про співвідношення розміру зниження до попередньої ціни реалізації товару.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлена невідповідність рекламних матеріалів ТОВ "Максимум-Клуб" зазначеним вимогам, внаслідок чого ними обґрунтовано визнано, що реклама позивача є недобросовісною.

Місцевим та апеляційним господарськими судами встановлено, що в діях позивача мали місце порушення вимог законодавства про рекламу у вигляді незастосування української мови у рекламі та розповсюдження недобросовісної реклами.

Касаційна ж інстанція відповідно до частини другої статті 111-7 ГПК України ( 1798-12 ) не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Таким чином, застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права відповідає встановленим ними обставинам справи, що свідчить про відсутність підстав для скасування або зміни прийнятих зі справи судових рішень.

Керуючись статтями 111-7, 111-9 - 111-11 ГПК України ( 1798-12 ), Вищий господарський суд України ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду міста Києва від 08.11.2004 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 21.12.2004 зі справи N 45/362 залишити без змін, а касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Максимум-Клуб" - без задоволення.