Про визнання недійсним рішення

Постанова від 2005-03-01 № 17/141-04-3952 · Не визначено

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.03.2005 Справа N 17/141-04-3952

(ухвалою Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 21.04.2005 відмовлено у порушенні провадження з перегляду)

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: головуючого судді Чернова Є.В., суддів Цвігун В.Л., Савенко Г.В., розглянув касаційну скаргу Фірми "АПБР - ринок" на постанову від 21.09.2004 Одеського апеляційного господарського суду у справі N 17/141-04-3952 господарського суду Одеської області за позовом Фірми "АПБР - ринок" до Балтської міської ради про визнання недійсним рішення. У справі взяли участь представники сторін: від позивача: не з'явилися, від відповідача: не з'явилися.

Рішенням господарського суду Одеської області від 02.08.2004 в позові відмовлено (суддя Зуєва Л.Є.).

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 21.09.2004 рішення господарського суду від 02.08.2004 залишено без змін (колегія суддів у складі: Е. Андрєєва - головуючого, О. Журавльов, Н. Ліпчанська).

Судові рішення обґрунтовані тим, що оскаржуване рішення відповідача було прийнято з порушенням вимог ст. 6 Закону України "Про підприємництво" ( 698-12 ) та ст. 6 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" ( 2269-12 ), оскільки фірма "АПБР - ринок" на момент прийняття оскаржуваного рішення ще не набула права юридичної особи, то вона не може вважатися орендарем.

В поданій касаційній скарзі позивач просить скасувати рішення та постанову попередніх інстанцій, прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити. Скаржник посилається на порушення судом першої інстанції норм процесуального права - ст.ст. 34, 38, ч. 1 ст. 101 ГПК ( 1798-12 ) України - клопотання позивача про витребування доказів та направлення матеріалів справи до слідчих органів не задовольнив. Судом порушені норми матеріального права - ст. 61 ЦК УРСР ( 1540-06 ).

Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм попередніми судовими інстанціями належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин, дотримання норм процесуального права, згідно з вимогами ст. 111-5 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ), колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно ст. 111-7 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ), переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Господарський суд має право визнати акт державного чи іншого органу недійсним з підстав невідповідності його вимогам чинного законодавства або визначений законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з його прийняттям прав та охоронюваних законом інтересів підприємства - позивача у справі.

Попередні судові інстанції встановили наступне.

23.06.99 р. рішенням виконавчого комітету Балтської міської ради за N 147/а "Про подальше використання майна, торгових площ та підсобних приміщень міського універмагу" ухвалено створити на базі цілісного майнового комплексу міського універмагу всесезонно критий ринок з продажу промислових товарів, з наданням міського універмагу в оренду фірмі "АПБР - ринок", яка рішенням ради Асоціації підприємств Балтського району була створена 21.06.99 р.

06.07.99 р. між Балтською міською радою та фірмою "АПБР - ринок" був укладений договір оренди, відповідно до якого міська рада зобов'язувалась передати, а фірма "АПБР - ринок" прийняти в оренду цілісний майновий комплекс міського універмагу строком на дванадцять років.

18.05.2004 р. на сесії Балтської міської ради, розглянувши протест прокурора, було прийняте оскаржуване рішення N 353-XXV про скасування рішення виконкому N 147/а від 23.06.99 р. "Про подальше використання майна, торгових площ та підсобних приміщень міського універмагу" в зв'язку з порушенням вимог чинного законодавства (а.с. 54).

Згідно п. 6 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" ( 280/97-ВР ) рішення виконавчого комітету приймаються на його засіданні більшістю голосів.

Попередні судові інстанції встановили, що як свідчить протокол N 7 засідання Балтської міської ради від 23.06.99 р., рішення N 147/а не приймалось на засіданні виконавчого комітету і голосування по ньому не проводилось.

Відповідно до ст. 6 Закону України "Про підприємництво" ( 698-12 ), підприємство вважається створеним і набуває право юридичної особи з часу його державної реєстрації.

Згідно свідоцтва про держреєстрацію, фірма "АПБР - ринок" набула відповідного статусу лише 06.07.99 р., тобто на момент прийняття рішення виконавчого комітету N 147/а вона ще не існувала, що є порушенням ст. 6 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" ( 2269-12 ), відповідно до якої орендарями можуть бути господарські товариства, інші юридичні та фізичні особи, тощо.

Судами попередніх інстанцій вірно зазначено, що виконавчий комітет Балтської міської ради, приймаючи рішення від 23.06.99 N 147/а, перевищив свої повноваження, оскільки встановлення розміру ставок місцевих зборів і податків, передача комунального майна в оренду, надання пільг по орендній платі за комунальне майно і земельного податку є виключно компетенцією міської ради, вирішується на пленарних засіданнях, а виконком може готувати і пропонувати на розгляд ради пропозиції по цих питаннях.

Нормативний акт органу місцевого самоврядування не є угодою і тому норми ст. 61 ЦК УРСР ( 1540-06 ) судами не порушувалися. Оскаржуване рішення відповідача від 18.05.2004 прийнято на виконання вимог Закону України "Про прокуратуру" ( 1789-12 ) та на підставі п. 9 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" ( 280/97-ВР ), тобто в межах компетенції міської ради.

Суд першої інстанції в рішенні зазначив, що клопотання позивача про направлення матеріалів справи до слідчих органів та зупинення провадження у справі відхилив, з посиланням на ст. 90 ГПК України ( 1798-12 ), оскільки судом при вирішення цього господарського суду не були виявлені у діяльності організації відповідача порушень закону, що містять ознаки дії, переслідуваної у кримінальному порядку.

Тому, враховуючі межі касаційної інстанції, визначені ст. 111-7 ГПК України ( 1798-12 ), щодо неможливості переоцінки фактичних обставин справи, та неможливості оцінки нових доказів по справі, колегія суддів дійшла висновку, що підстави для скасування прийнятих у справі рішення та постанови відсутні.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ), Вищий господарський суд України ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Фірми "АПБР - ринок" залишити без задоволення, а постанову від 21.09.2004 Одеського апеляційного господарського суду у справі N 17/141-04-3952 господарського суду Одеської області - без змін.