СУДОВА ПАЛАТА У ГОСПОДАРСЬКИХ СПРАВАХ ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
20.04.2004 Справа N 23/53
20 квітня 2004 року Судова палата у господарських справах Верховного Суду України, розглянувши касаційну скаргу ТОВ "Феррітексім" на постанову Вищого господарського суду України від 11 грудня 2003 року у справі за позовом ТОВ "Феррітексім" до Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя про визнання недійсним рішення, ВСТАНОВИЛА наступне.
У квітні 2003 року ТОВ "Феррітексім" звернулося до суду з позовом про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя від 28 березня 2003 року N 0000452302/7179, яким позивачеві визначено суму податкового зобов'язання з ПДВ у розмірі 81405 грн. і застосовано штрафні (фінансові) санкції сумі 20216 грн. На обґрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що ним правомірно до складу податкового кредиту відповідного звітного періоду віднесено суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з придбанням товарно-матеріальних цінностей та спорудженням основних фондів до введення таких основних фондів в експлуатацію.
Відповідач проти позову заперечував, посилаючись на обґрунтованість і законність прийнятого рішення.
Рішенням господарського суду Запорізької області від 28 травня 2003 року, залишеним без змін постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 24 липня 2003 року, позов задоволена.
Постановою Вищого господарського суду України від 11 грудня 2003 року зазначені судові рішення скасовано, у позові відмовлено Постанову мотивовано тим, що, оскільки використання матеріальних цінностей у господарській діяльності платника податків є необхідною ознакою для їх кваліфікації як основних фондів, право платника на включення до податкового кредиту сум ПДВ, сплачених (нарахованих) у зв'язку зі спорудженням основних фондів, виникає саме за фактом спорудження останніх як завершеного об'єкта і фактом використання цього об'єкта платником у господарській діяльності.
11 березня 2004 року Верховним Судом України порушено провадження за касаційною скаргою ТОВ "Феррітексім", у якій ставиться питання про скасування постанови ВГСУ від 11 грудня 2003 року і припинення провадження у справі. На обґрунтування скарги зроблено посилання на неправильне застосування норм матеріального права, різне застосування ВГСУ одного й того самого положення Закону в аналогічних справах.
Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Суд касаційної інстанції, скасовуючи прийняті у справі судові рішення і відмовляючи в позові, виходив з того, що право платника на включення до податкового кредиту сум ПДВ, сплачених (нарахованих) у зв'язку зі спорудженням основних фондів, виникає саме за фактом спорудження останніх як завершеного об'єкта і фактом використання цього об'єкта платником у господарській діяльності.
Разом з тим з обґрунтованістю такого висновку погодитися не можна. Цей висновок є результатом помилкового тлумачення судом касаційної інстанції норм матеріального права.
Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податків у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.
Отже, зі змісту наведеної частини першої підпункту 7.4.1 ( 168/97-ВР ) вбачаються дві самостійні підстави формування податкового кредиту: перша - із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податків у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу); друга - із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податків у звітному періоді у зв'язку з придбанням основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.
Стосовно другої складової податкового кредиту у звітного періоду слід зазначити, що частиною 2 підпункту 7.4.1 ( 168/97-ВР ) встановлено, що суми ПДВ, сплачені (нараховані) платником податків у звітному періоді у зв'язку з придбанням (спорудженням) основних фондів, що підлягають амортизації, включаються до складу податкового кредиту такого звітного періоду незалежно від строків введення в експлуатацію основних фондів, а також від того, чи мав платник податків оподатковувані обороти протягом такого звітного періоду.
У цьому випадку судами встановлено, що спірна сума податку складається із сум ПДВ, сплачених (нарахованих) платником податків у звітному періоді у зв'язку зі спорудженням основних фондів, що підлягають амортизації.
Оскільки Закон ( 168/97-ВР ) не пов'язує право на включення до складу податкового кредиту такого звітного періоду сум податку з тим, чи введені основні фонди в експлуатацію, то позивач мав правові підстави на включення сплачених ним сум податку до податкового кредиту звітного періоду, оскільки споруджувані ним основні фонди підлягали амортизації.
Посилання ВГСУ на норми Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) не спростовують, а підтверджують правильність висновків суду апеляційної та першої інстанцій.
За таких обставин постанова касаційного суду підлягає скасуванню, а постанова суду апеляційної інстанції - залишенню чинною.
Враховуючи на наведене, керуючись статтями 111-17-111-20 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ), Судова палата УХВАЛИЛА наступне.
Касаційну скаргу ТОВ "Феррітексім" задовольнити.
Постанову Вищого господарського суду України від 11 грудня 2003 року скасувати, а постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 24 липня 2003 року залишити чинною.
Постанова остаточна й оскарженню не підлягає.