ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22.02.2005 Справа N А-03/287-04
(ухвалою Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 14.04.2005 відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: Є. Чернова - головуючого, В. Цвігун, Л. Продаєвич, за участю представників: позивача - Д. Земницький, відповідача - І. Черніченко, розглянув касаційну скаргу (подання) СДПІ по роботі з великими платниками податків м. Харкова на постанову від 17.11.2004 Харківського апеляційного господарського суду у справі N А-03/287-04 за позовом ДП "Харківський завод електроапаратури" до СДПІ по роботі з великими платниками податків м. Харкова про визнання недійсним рішення, ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Харківської області від 18.10.2004 по справі N А-03/287-04 (суддя Подобайло З.Г.) позов задоволено повністю, посилаючись на пп. 8.6.1 п. 8.6 ст. 8 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" N 2181-III ( 2181-14 ) від 21.12.2000 (далі - Закон 2181), відповідно до якого не підлягають узгодженню з податковими органами операції з купівлі чи продажу, інших видів відчуження або оренди (лізингу) майна, майнових та немайнових прав, що використовуються у підприємницькій діяльності платника податків, а саме готової продукції, товарів і товарних запасів, робіт та послуг за кошти за цінами, що не є меншими за звичайні (електрична бритва "Харків" та інші товари власного виробництва).
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 17.11.2004 по справі N А03/287-04 (судді Карбань І.С., Кравець Т.В., Шутенко І.А.) рішення господарського суду Харківської області від 18.10.2004 по справі N А-03/287-04 залишено без змін, а апеляційну скаргу без задоволення з підстав, зазначених судом першої інстанції.
СДПІ по роботі з великими платниками податків м. Харкова в касаційній скарзі просить рішення господарського суду Харківської області від 18.10.2004 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 17.11.2004 по справі N А-03/287-04 скасувати повністю як такі, що прийняті з порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права України, а саме пп. 8.6.1 п. 8.6 ст. 8 Закону 2181 ( 2181-14 ), оскільки під відчуженням майна, що використовується у підприємницькій діяльності платника податків, потрібно розуміти проведення розрахунків за таке майно виключно у грошовій формі. Однак, платник податків припинив зобов'язання з СУР ТОВ "Гама-Плюс" зарахуванням зустрічної однорідної вимоги. Такий спосіб припинення зобов'язань не передбачає надходження коштів за товар на розрахунковий рахунок підприємства.
Вищий господарський суд України у відкритому судовому засіданні дослідив матеріали справи та встановив наступне.
Відповідно до пп. 8.6.1 п. 8.6 ст. 8 Закону 2181 ( 2181-14 ) платник податків, активи якого перебувають у податковій заставі, здійснює вільне розпорядження ними, за винятком операцій, що підлягають письмовому узгодженню з податковим органом: купівлі чи продажу, інших видів відчуження або оренди (лізингу) нерухомого та рухомого майна, майнових та немайнових прав, за винятком майна, майнових та немайнових прав, що використовуються у підприємницькій діяльності платника податків, а саме готової продукції, товарів і товарних запасів, робіт та послуг за кошти за цінами, що не є меншими за звичайні.
Товари, які відчужувалися позивачем, відносилися до готової продукції власного виробництва, а отже податковим органом неправомірно було застосовано штраф до ДП "Харківський завод електроапаратури".
Твердження касатора відносно неправильного застосування пп. 8.6.1 п. 8.6 ст. 8 Закону 2181 ( 2181-14 ) не знаходять підтвердження в касаційній інстанції в зв'язку з вузьким трактуванням останнім зазначеної норми Закону 2181.
Між позивачем та його контрагентом мало місце припинення зобов'язання шляхом зарахуванням зустрічної однорідної вимоги у відповідності до ст. 217 ЦК УРСР ( 1540-06 ), оскільки, як встановлено судом першої інстанції і вбачається з матеріалів справи, у ДП "Харківський завод електроапаратури" і СУР ТОВ "Гама-Плюс" були зустрічні вимоги, які випливали з договорів, в яких позивач був кредитором СУР ТОВ "Гама-Плюс", а СУР ТОВ "Гама-Плюс" боржником і навпаки. Вимоги були однорідні, а саме грошові і саме грошовий борг однієї сторони по договору було зараховано проти грошового боргу другої.
Відчуження передбачає передачу речі за кошти (договір купівлі-продажу, поставки) в обмін на однорідну річ (бартер, припинення зобов'язання шляхом зарахуванням зустрічної однорідної вимоги), безоплатну передачу (договір дарування, спадкоємство) та інші види передачі речі не заборонені законом. Отже, відчуження майна, що використовуються у підприємницькій діяльності платника податків потрібно розуміти та тлумачити в більш широкому значенні, ніж тільки як передача майна за кошти.
Виходячи з викладеного, керуючись вимогами ст.ст. 107, 111-9, 111-11, 111-12, 111-13 ГПК України ( 1798-12 ), ПОСТАНОВИЛИ:
1. У задоволенні касаційної скарги відмовити.
2. Рішення господарського суду Харківської області від 18.10.2004 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 17.11.2004 по справі N А-03/287-04 залишити без змін.