ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20.07.2004 Справа N 2-13/14767-03
(ухвалою Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 07.10.2004 відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Удовиченка О.С.,
суддів Бур'янової С.С., Яценко О.В.
розглянувши касаційну скаргу управління ПФУ в м. Феодосія
на постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 22.01.2004 року
у справі N 2-13/14767-03
за позовом військової частини 09882
до управління ПФУ в м. Феодосія
про визнання недійсним рішення
За участю представників сторін
від позивача Меліхова В.М. дов. від 16.07.04 р. N 290, Гергіу Є.В. посв. N 099177 МА,
від відповідача не з'явився
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 17.11.2003 року (суддя Жукова А.І.) позов задоволено, визнані недійсними рішення управління Пенсійного фонду України в м. Феодосія N 619 від 09.07.2003 року і повідомлення N 761 від 09.07.2003 року. Суд, в обгрунтування прийнятого рішення посилається на те, що позивачем в розрахункових зобов'язаннях у 2002-2003 роках були зафіксовані арифметичні і методологічні помилки в поданих платником розрахунках зобов'язань по сплаті збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, які були виявлені відповідачем і за які рішенням N 214 від 24.03.2004 року були застосовані штрафні санкції в сумі 17,00 грн.
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 22.01.2004 року зазначене рішення суду першої інстанції залишено без змін, а апеляційна скарга відповідача без задоволення з тих же підстав.
Не погоджуючись з постановою апеляційного суду, відповідач звернувся з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України в якій просить скасувати постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 22.01.2004 року у справі N 2-13/14767-2003 і передати справу на новий розгляд, посилаючись на невірне застосування апеляційним судом норм матеріального права, а саме п.п. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платниками податків перед бюджетами і державними цільовими фондами" від 21.12.2000 року N 2181-III ( 2181-14 ).
У відзиві на касаційну скаргу, позивач заперечує проти доводів викладених в ній, вважає їх безпідставними і такими, що не відповідають чинному законодавству і просить постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 22.01.2004 року залишити без змін, а касаційну скаргу відповідача без задоволення.
Заслухавши суддю - доповідача та доводи представників позивача, проаналізувавши правильність застосування апеляційним судом норм матеріального і процесуального права, судова колегія вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, відповідачем 23.06.2003 року проведена перевірка військової частини - 09882 з питань своєчасності, повноти нарахування збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, за результатом якої складено акт N 164 від 23.06.2003 року, на підставі якого, 09.07.2003 року прийнято рішення N 619 про донарахування: податкового зобов'язання в сумі збору - 321706,28 грн. і застосовані штрафні санкції в сумі 160853,14 грн. через порушення п.п. б п.п. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 та п.п. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платниками податків перед бюджетом і державними цільовими фондами" ( 2181-14 ).
Згідно п.п. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 зазначеного закону ( 2181-14 ) передбачена сплата штрафу в розмірі 10 відсотків від суми недоплати за кожний з податкових періодів, встановлених для такого податку, у випадку, якщо контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання у випадку, якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платників податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених в податкових деклараціях.
У відповідності з ст. 12 п. 12.5 Інструкції "Про порядок вирахування та сплати підприємствами, установами, організаціями і громадянами збору на обов'язкове державне пенсійне страхування і інших платежів, а також обліку їх надходження в Пенсійний фонд України" ( z0998-01 ) факти порушень законодавства зі сплати збору посадова особа органів ПФУ, уповноважена на проведення перевірки платника податків, оформлює актом документальної перевірки, в якому чітко викладається зміст порушення з обгрунтуванням порушених норм законодавчих актів та вказуються конкретні їх пункти та статті.
Господарські суди вірно дійшли висновку про те, що акт перевірки N 164 від 23.06.2003 року не містить висновків про завищення або заниження позивачем податкових зобов'язань, а тому рішення про донарахування суми збору - 321706,28 грн. прийнято з порушенням вимог Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платниками податків перед бюджетом і державними цільовими фондами" ( 2181-14 ).
Суд апеляційної інстанції, враховуючи матеріали справи, правомірно зазначив, що донарахована сума податкового зобов'язання не пред'являлася відповідачем до сплати на підставі направленого позивачу 19.07.2003 року повідомлення N 761 про сплату штрафних санкцій в сумі 160853,14 грн., а це свідчить про відсутність недоплати сум збору і тому не може бути застосований штраф, так як сплата штрафу залежить від суми недоплати за кожний податковий період.
З матеріалів справи видно, що відповідачем не проводилася документальна перевірка результатів діяльності позивача, як того вимагає чинне законодавство, а проводилася перевірка своєчасності, повноти нарахування збору, а тому у відповідача були відсутні підстави для застосування штрафу, про що вірно зазначили суди попередніх інстанцій у своїх рішеннях.
Крім того, як видно з матеріалів справи, у травні 2003 року позивач самостійно виявив факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів у звітах 16 травня 2003 року і направив відповідачу уточнюючі звіти, які були прийняті відповідачем.
Відповідно до п. 17.2 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платниками податків перед бюджетом і державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) платник податків, який до початку його перевірки контролюючим органом самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів і самостійно донараховує суми податкових зобов'язань, адміністративні штрафи не застосовуються.
Таким чином, судова колегія вважає, що судом апеляційної інстанції надана належна оцінка фактичним обставинам у справі, доводам та запереченням сторін, а висновки суду відповідають нормам чинного законодавства.
За таких обставин, постанова Севастопольського апеляційного господарського суду від 22.01.2004 року у справі N 2-13/14767-2003 якою залишено без змін рішення суду першої інстанції є такою, що відповідає фактичним обставинам справи, вимогам закону, а тому підстав для її скасування не має.
На підставі викладеного та керуючись статтями 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 ГПК України ( 1798-12 ), суд ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу управління ПФУ в м. Феодосія залишити без задоволення.
Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 22.01.2004 року залишити без змін.