ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09.06.2004 Справа N 5/34-18а/9/51-25
(ухвалою Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 11.10.2004 відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого-судді Божок В.С. - головуючого,
суддів: Хандуріна М.І., Костенко Т.Ф.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ДП "Дарія "АТ "Ксана Холдінг"
на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 01.10.03
у справі господарського суду Волинської області
за позовом ДП "Дарія "АТ "Ксана Холдінг"
до Ковельської ОДПІ
про визнання недійсним рішення
в судовому засіданні взяли участь представники:
від позивача Павлов І.Г. - директор,
від відповідача Чепенюк О.В. (дов. N 2-01-032 від 08.01.04), Вишневська Л.А. (дов. N 16/01-32 від 07.05.04),
ВСТАНОВИВ:
Рішенням від 26.12.00 арбітражного суду Волинської області відмовлено в задоволенні позову про визнання недійсним рішення Ковельської ОДПІ від 31.03.00 N 132/18/р/26-505-21746896/2126, яким ДП "Дарія" донараховано 179516 грн. ПДВ та 92498 грн. акцизного збору.
Постановою від 01.10.03 Львівського апеляційного господарського суду рішення від 26.12.00 арбітражного суду Волинської області залишено без змін.
Судові рішення мотивовані тим, що факт доставки вантажу, який прибув на теплоході "Юрій Двожильний" з Маріупольського порту в м. Донецьку без фактичного проведення митного оформлення на Волинській митниці та вивантаження 30.07.99 на складі ППФ "Стимул", а також отримання ДП "Дарія" по коносаменту N 5 від 09.07.99 вермуту "Мартіні" в літрових ємностях в кількості 22688 пляшок, а не 120000 пляшок ємністю 0,05 літра, як зазначено в коносаменті та провізних відомостях, внаслідок чого різниця в об'ємі склала 20268 л., підтверджено зібраними в кримінальній справі матеріалами, бухгалтерськими документами підприємства та матеріалами зустрічних перевірок, проведених податковою інспекцією.
Не погоджуючись з судовими рішеннями ДП "Дарія" АТ "Ксана-Холдінг" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою і просить їх скасувати, посилаючись на те, що суд всупереч вимогам ст.ст. 32, 36, 105 ГПК України ( 1798-12 ) без будь-яких мотивів не врахував письмові докази позивача - митні декларації, не послався на законодавство, яким керувався при прийнятті рішення, побудувавши останнє на припущеннях.
Судом порушено вимоги ст.ст. 42, 43 ГПК України ( 1798-12 ) щодо рівності та змагальності всіх учасників судового процесу перед законом.
Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального права при винесенні оспореного судового акту знаходить необхідним касаційну скаргу задовольнити частково.
Судовими інстанціями встановлено, що Ковельською ОДПІ проведено позапланову тематичну перевірку повноти сплати акцизного збору, ПДВ з імпортних алкогольних напоїв при ввозі на митну територію України в липні-серпні 1999 р. ДП "Дарія" АТ "Ксана-Холдінг", за наслідками якої складено акт N 18/р/26-505 від 27.03.00, на підставі якого прийнято оспорене рішення Ковельської ОДПІ.
Висновки попередніх судових інстанцій ґрунтуються на доказах і фактах, встановлених ОДПІ та матеріалах незавершеної кримінальної справи за відсутності належної правової оцінки усіх обставин справи в їх сукупності та без дослідження і оцінки доказів, наданих іншою стороною у справі, що свідчить про неповне з'ясування обставин справи, котрі мають значення для вирішення спору, що призвело до порушення ст. 43 ГПК України ( 1798-12 ) та прийняття помилкових та не обґрунтованих судових рішень.
Враховуючи викладене, оскаржені рішення підлягають скасуванню, а справа направленню на новий розгляд до господарського суду Волинської області.
При новому розгляді справи місцевому господарському суду необхідно врахувати викладене. всебічно і повно з'ясувати та перевірити всі фактичні обставини справи, надати об'єктивну оцінку доказам, які мають юридичне значення для її розгляду, правильно застосувати норми матеріального права, які регулюють спірні відносини.
Керуючись ст. 111-5, 111-7, п. 3 ст. 111-9, ч. 1 ст. 111-10 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ), Вищий господарський суд України ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу задовольнити частково.
Постанову від 01.10.03 Львівського апеляційного господарського суду та рішення від 26.12.00 арбітражного суду Волинської області зі справи N 5/34-18а/9/51-25 скасувати.
Справу направити на новий розгляд до господарського суду Волинської області.