ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12.10.2004 Справа N 28/161
(ухвалою Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 25.11.2004 відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі:
суддя Селіваненко В.П. - головуючий,
судді Бенедисюк І.М. і Джунь В.В.
розглянув касаційну скаргу Державної інспекції з контролю за цінами в м. Києві, м. Київ (далі - Інспекція)
на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 30.07.2004
зі справи N 28/161
за позовом Державної акціонерної компанії "Укрресурси", м. Київ
до Інспекції
про визнання недійсним рішення Інспекції від 05.08.2003 N 146.
Судове засідання проведено за участю представників:
Державної акціонерної компанії "Укрресурси" - Біленка Р.І.,
Інспекції - Новікової О.Г.
За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 30.07.2004 (суддя Коробенко Г.П. - головуючий, судді Полянський А.Г., Андрієнко В.В.) повернуто без розгляду апеляційну скаргу Інспекції з мотивів несплати останньою державного мита за подання апеляційної скарги.
У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України Інспекція просить скасувати ухвалу апеляційної інстанції, зобов'язати апеляційний господарський суд прийняти апеляційну скаргу. Касаційну скаргу мотивовано тим, що апеляційним господарським судом у вирішенні питання про прийняття апеляційної скарги невірно застосовано норми матеріального права, зокрема, Декрет Кабінету Міністрів України "Про державне мито" ( 7-93 ).
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
Учасників судового процесу відповідно до статті 111-4 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) належним чином повідомлено про час і місце розгляду скарги.
Перевіривши правильність застосування апеляційним господарським судом норм матеріального і процесуального права, заслухавши пояснення представників сторін, Вищий господарський суд України дійшов висновку про наявність підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.
Виносячи оскаржувану ухвалу, апеляційний господарський суд виходив з того, що відповідно до пункту 15 статті 4 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.1993 N 7-93 ( 7-93 ) "Про державне мито" позивач звільнений лише від сплати державного мита при подання позову до суду.
Як передбачено пунктом 15 статті 4 названого Декрету ( 7-93 ), від сплати державного мита звільняються органи державного контролю за цінами - позивачі й відповідачі - за позовами до суду та господарського суду. Таким чином, позивач звільнений від сплати державного мита у даній справі.
У зв'язку з наведеним оскаржувана ухвала апеляційної інстанції не відповідає вимогам чинного законодавства та підлягає скасуванню, а справа - передачі на розгляд до Київського апеляційного господарського суду.
Така ж позиція відображена, зокрема, в постанові Верховного суду України від 16.12.2003 у справі N 6/157-1505 ( v1505700-03 ).
Керуючись статтями 111-9 - 111-11 ГПК України ( 1798-12 ), Вищий господарський суд України ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу Державної інспекції з контролю за цінами в м. Києві задовольнити.
2. Ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 30.07.2004 зі справи N 28/161 скасувати.
3. Справу передати до Київського апеляційного господарського суду для здійснення апеляційного провадження.