Зазначена конституційна норма конкретизована законодавцем у ст. 12 Закону України "Про судоустрій України" ( 3018-14 ), згідно з якою учасники судового процесу та інші особи у випадках і порядку, передбачених процесуальним законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.
Отже, реалізація конституційного права на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення названим Законом ( 3018-14 ) ставиться у залежність від положень процесуального закону.
Тобто, Господарський процесуальний кодекс ( 1798-12 ) містить імперативні норми про те, в яких випадках учасники судового процесу та інші особи мають право на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції.
Відповідно до частини 1 статті 111-13 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) ухвали місцевого або апеляційного господарського суду можуть бути оскаржені у касаційному порядку у випадках, передбачених цим Кодексом та Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ( 2343-12 ).
Отже, оскарженню підлягають лише ті ухвали, про можливість яких прямо зазначено у відповідній статті Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) або Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ( 2343-12 ), в яких йдеться про винесення судом даних ухвал.
Тобто, господарський суд апеляційної інстанції відмовляє у прийнятті апеляційної скарги і виносить з цього приводу відповідну ухвалу у випадку, зокрема, якщо апеляційну скаргу подано на ухвалу суду першої інстанції, яку не може бути оскаржено.
Таким чином, господарським судом апеляційної інстанції обґрунтовано відмовлено у прийнятті апеляційної скарги відповідача, з підстав неможливості перегляду зазначеної ухвали в апеляційному порядку.
Як наслідок, прийнята апеляційним господарським судом ухвала відповідає вимогам статей 86 та 99 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) та Постанови Пленуму Верховного суду України N 11 ( v0011700-76 ) від 29.12.1976 р. "Про судове рішення" зі змінами та доповненнями.
Твердження заявника про порушення і неправильне застосування господарськими судами норм процесуального права при прийнятті постанови та ухвали не знайшли свого підтвердження, з огляду на що підстав для скасування зазначених судових актів колегія суддів не вбачає.
Керуючись статтями 43, 111-7, пунктом 1 статті 111-9, Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ), Вищий господарський суд України ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Будівельно-комерційна фірма "Житлобудінвест" залишити без задоволення.
Ухвалу Житомирського апеляційного господарського суду від 17.04.2008 р. у справі N 19/168-Н господарського суду Хмельницької області залишити без змін.
Головуючий Т.Дроботова
Судді: Н.Волковицька Л.Рогач