ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09.06.2004 Справа N 37/11
(ухвалою Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 23.09.2004 відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Божок В.С.,
суддів: Хандуріна М.І., Костенко Т.Ф.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Південної МДПІ у м. Кривому Розі
на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 09.03.04
у справі господарського суду Дніпропетровської області
за позовом ВАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат"
до Південної МДПІ у м. Кривому Розі
про визнання недійсним повідомлення
в судовому засіданні взяли участь представники:
від позивача Кращенко М.Г. (дов. від 21.01.04 N 52-16/24),
від відповідача Золотарьова М.К. (дов. від 07.06.04 N 10320/10/100),
ВСТАНОВИВ:
Рішенням від 09.03.04 господарського суду Дніпропетровської області задоволено позовні вимоги щодо визнання недійсним повідомлення від 13.11.02 N 2217/24-67 ДПІ в Інгулецькому районі в м. Кривому Розі (правонаступником якої є Південна МДПІ у м. Кривому Розі на підставі наказу ДПА України в Дніпропетровській області від 09.04.03 N 83) про перебування активів товариства у податковій заставі з 28.10.02 на підставі абз. 2 п/п 8.2.1 п. 8.2 ст. 8 ЗУ "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.XII-00 N 2181-III ( 2181-14 ) (далі Закон N 2181-III).
Судове рішення мотивоване тим, що згідно Преамбули Закону N 2181-III ( 2181-14 ), останній не регулює питання погашення податкових зобов'язань або стягнення податкового боргу з осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ( 2343-12 ), тобто відсутні правові підстави для оголошення активів товаристві в податковій заставі на момент направлення спірного повідомлення, оскільки ці заходи не застосовуються при наявності розпочатої судової процедури з банкрутства. Підставою для направлення документа за формою повідомлення про виникнення права податкової застави є лише факт неподання або несвоєчасного подання платником податків податкової декларації.
Актом в розумінні ст. 12 ГПКУ ( 1798-12 ) є офіційний письмовий документ, який породжує правові наслідки, зокрема, певні обов'язки, якому на думку суду відповідає оспорене повідомлення.
Не погоджуючись з судовим рішенням Південна МДПІ у м. Кривому Розі звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою і просить їх скасувати, посилаючись на те, що судовою інстанцією порушено вимоги абз. "з" п/п 8.7.1 п. 8.7 ст. 8, п. 19.6 ст. 19 ЗУ N 2181-III ( 2181-14 ), оскільки Закон передбачає обов'язкове винесення господарським судом у межах провадження в справі про банкрутство відповідного рішення про звільнення активів платника податків з - під податкової застави, а не ставить факт звільнення активів з-під податкової застави лише від наявності розпочатої судової процедури з банкрутства.
Право податкової застави та наслідки його реалізації відносно платника податків ВАТ "Південний ГЗК" не залежить від оформлення та направлення платнику податків податковим органам будь-якого письмового документа, в тому числі і оспорюваного повідомлення, а від наявності підстав для її виникнення.
Оспорене повідомлення не є актом державного органу ненормативного характеру, оскільки право податкової застави виникає згідно з законом та не потребує письмового оформлення.
Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при винесенні оспорюваного судового акту, знаходить необхідним відмовити в задоволенні касаційної скарги.
Судовою інстанцією встановлено, що ДПІ в Інгулецькому районі м. Кривий Ріг надіслано ВАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" повідомлення від 13.11.02 N 2217/24-67 про перебування активів підприємства у податковий заставі з 28.10.02, тобто, в період судового провадження про банкрутство товариства, порушеного ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 03.06.02 по справі NN Б/26/94/02 і припиненого ухвалою суду цього суду від 18-21.2003 р.
Відповідно до п.1. 17 ст. 1 Закону N 2181-III ( 2181-14 ), податкова застава - це спосіб забезпечення податкового зобов'язання платника податків не погашеного у строк, право на яку виникає з підстав перелічених в п/п 8.2.1 п. 8.2 ст. 8 Закону.
Однак, згідно ч. IV Преамбули Закону N 2181-III ( 2181-14 ), цей Закон не регулює питання погашення податкових зобов'язань або стягнення податкового боргу з осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені ЗУ "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ( 2343-12 ).
Що як встановлено господарським судом мало місце в даному випадку.
Згідно чинного законодавства, акт це офіційний письмовий документ, який породжує правові наслідки, зокрема, певні обов'язки і заборони.
Оспорене повідомлення відповідає зазначеним характеристикам, а отже є актом в розумінні ст. 12 ГПК України ( 1798-12 ).
За таких обставин, колегія суддів вважає, що господарським судом Дніпропетровської області дана правильна юридична оцінка обставинам справи, а тому судове рішення відповідає чинному законодавству і підстав для його скасування немає.
З огляду на викладене, керуючись ст. 111-5, п. 1 ст. 111-9, ст. 111-11 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ), Вищий господарський суд України ПОСТАНОВИВ:
В задоволенні касаційної скарги відмовити.
Рішення від 09.03.04 господарського суду Дніпропетровської області зі справи N 337/11 залишити без змін.