ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26.01.2005 Справа N 6/173
(ухвалою Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 14.04.2005 відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: Божок В.С. - головуючого Хандуріна М.І., Костенко Т.Ф.
розглянувши матеріали касаційних скарг ТОВ "Інтеркомплект"
на постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 29.10.2004 р.
у справі господарського суду Запорізької області
за позовом ТОВ "Інтеркомплект"
до ДПІ у Комунарському районі м. Запоріжжя
про визнання недійсним повідомлення-рішення,
в судовому засіданні взяли участь представники:
позивача:
Івонін О.Є (дов. від 24.01.05 N 67),
Духовникова М.А. (дов. від 24.01.05 N 65)
відповідача:
Шавло Р.О. (дов. від 24.02.04 N 2049/24-13),
Сергєєв Є.В. (дов. від 24.01.05 N 965/10),
Симонов С.В. (дов. від 24.01.05 N 957/10),
ВСТАНОВИВ:
Рішенням від 28.07.04 господарського суду Запорізької області позов задоволено. Визнано недійсним податкове повідомлення-рішення ДПІ у Комунарському районі м. Запоріжжя N 0000192303/0 від 12.05.04.
Цим же рішенням з ДПІ у Комунарському районі м. Запоріжжя на користь позивача стягнуто 85 грн. в рахунок відшкодування витрат по сплаті державного мита 118 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Рішення суду мотивовано тим, що згідно пп.5.5.1 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" N 334/94-ВР ( 334/94-ВР ) від 28.12.94 (далі Закон N 334/94-ВР) платнику податку надано право відносити до складу валових витрат відсотки по любих кредитах, у зв'язку з чим позивач правомірно відніс до складу валових витрат проценти по товарному кредиту.
Постановою від 29.10.04 Запорізького апеляційного господарського суду рішення від 28.07.04 господарського суду Запорізької області скасовано. В задоволенні позову відмовлено.
Постанову господарського суду мотивовано посиланням на п.5.1 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ), згідно якого позивач мав право відносити до валових витрат витрати по придбанню тих товарів, які придбаваються ним для використання у власній господарській діяльності та з метою отримання прибутку. Витрати, понесені з виплатою послуг по товарному кредиту вважаються не використаними підприємством у власній господарській діяльності і не повинні відноситися до складу валових витрат. У зв'язку з цим, господарський суд апеляційної інстанції дійшов висновку про помилковість позиції місцевого суду щодо правомірності дій позивача стосовно віднесення ним до складу валових витрат по сплаті процентів за користування товарним кредитом.
Не погоджуючись з постановою Запорізького апеляційного господарського суду, ТОВ "Інтеркомплект" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою і просить її скасувати, залишити в силі рішення від 28.07.04 господарського суду Запорізької області, посилаючись на неправильне застосування судом п.4.1 ст. 4, ст. 7 Закону N 334/94-ВР ( 334/94-ВР ).
Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при винесенні оспорюваного судового акту, знаходить необхідним задовольнити касаційну скаргу.
Як було встановлено судовими інстанціями, які приймали рішення у даній справі, за результатами комплексної планової документальної перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства позивачем за період з 01.03.2002 р. по 31.12.03 ДПІ у Комунарському районі м. Запоріжжі складено акт від 07.05.2004 р. N 0412303/31931192, у якому вказано про порушення товариством п.1.32, п.5.1 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", в результаті чого занижено податок на прибуток за 2003 рік на - 9.000.387,00 грн. (в т.ч по періодах: за 2 кв-л 2003 р. у сумі 3000110 грн., за 4 кв-л 2003 у сумі 6.000277 грн.) - реалізація товару в день придбання за ціною придбання без врахування послуг по товарному кредиту, витрати, понесені з виплатою послуг по товарному кредиту, у зв'язку з чим, на думку ДПІ, витрати, понесені з виплатою послуг по товарному кредиту, вважаються не використаними підприємством у власній господарській діяльності і не повинні відноситися до складу валових витрат.
На підставі наведеного акта ДПІ у Комунарському районі м. Запоріжжя прийнято податкове повідомлення рішення 0000192303/0 від 12.05.2004 р., яким позивачу донараховано податок на прибуток в сумі 9000387 грн. та застосовано штрафні санкції в сумі 2400099,40 грн.
Судами також встановлено, що за договором купівлі-продажу товару на умовах товарного кредиту N ПБ-Т/К-04-04 від 01.04.2003 р., укладеного між ТОВ "Компанія "Промбізнеспроект" та ТОВ "Інтеркомплект" останній придбав товар у квітні 2003 р.
При цьому п.2.3 вказаного договору передбачено, що ТОВ "Інтеркомплект" зобов'язується сплатити ТОВ "Компанія "Промбізнеспроект" вартість поставлених товарів протягом одного дня з моменту отримання товару; у разі, якщо покупець протягом одного дня з моменту отримання товару не розраховується, то товар продається на умовах товарного кредиту, що передбачає нарахування відсотків з 03 квітня 2003 р. по 30 квітня 2003 р. включно в розмірі 3,00% (з урахуванням ПДВ) (п.2.4 договору).
Згідно протоколу-угоди N 1 від 30.04.2003 р. ТОВ "Інтеркомплект" визнав свою заборгованість перед ТОВ "Компанія "Промбізнеспроект", тому на покупця у квітні 2003 р. нараховані проценти за право користування товарним кредитом в розмірі 12.000.641,18 грн. (в т.ч. ПДВ 2.000.106,86 грн.), які згідно акту приймання-передачі N 1 від 30.04.2003 р. покупець зобов'язаний сплатити протягом 5 днів з моменту підписання акта.
Придбання товару - лист н/ж 12 х 18 н 10 т мм у кількості 1028,1 т, підтверджується податковою накладною N 206 від 01.04.2003 р. на загальну суму 14286477,60 грн. (в т.ч. ПДВ 2.381.079,60 грн.).
Розрахунки між сторонами договору проводились частково у вексельній формі; за актом N 1 від 15.05.2003 р. номінальною вартістю 24299111,92 грн. та через розрахунковий рахунок шляхом перерахування грошових коштів "Новому кредитору". ТОВ "Інтеркомплект" перераховано на розрахунковий рахунок ТОВ "СП Фінансова ініціатива" грошові кошти за платіжними дорученнями на загальну суму - 551369,17 грн.
Судами з'ясовано, що придбання товару у листопаді 2003 р. відбулося на підставі договору купівлі-продажу товару на умовах товарного кредиту N КТТ/К-1 1-05 від 30.10.2003 р. між ТОВ "Ком тек" та ТОВ "Інтеркомплект", за умовами, якого останнє взяло на себе зобов'язання сплатити ТОВ "Ком тек" (Продавець) вартість поставлених йому товарів протягом одного дня з моменту отримання товару.
Пунктом 2.4 вказаного договору передбачено, що у разі, якщо покупець протягом одного дня з моменту отримання товару не розраховується, товар продається на умовах товарного кредиту, що передбачає нарахування відсотків з 05 листопада 2003 р. по 28 листопада 2003 р. включно в розмірі 3,00% (з урахуванням ПДВ).
Згідно протоколу-угоди N 1 від 30.10.2003 р. ТОВ "Інтеркомплект" визнає свою заборгованість перед ТОВ "Ком тек", тому на Покупця у листопаді 2003 р. нараховані проценти за право користування товарним кредитом в розмірі 12.000.7000,80 грн. (в т.ч. ПДВ 2000116,80 грн.), які згідно акту приймання-передачі N 1 від 28.1 1.2003 р. покупець зобов'язаний сплатити протягом 5 днів з моменту підписання акту.
Придбання товару підтверджується податковою накладною N 366 від 03.11.2003 р. на загальну суму 16667640 грн. (в т.ч. ПДВ 2777940 грн.).
Розрахунки між підприємствами проводились у вексельній формі за актом N 1 від 02.12.2003 р. номінальною вартістю 26673545,80 грн.
За договором купівлі-продажу, укладеного між ТОВ "Торгбізнеспроект" та ТОВ "Інтеркомплект" останній придбав товар у грудні 2003 р. на умовах товарного кредиту N 01/12/ТБ-ТК-З від 01.12.2003 р.
За вказаним договором позивач взяв на себе зобов'язання сплатити ТОВ "Торгбізнеспроект" вартість поставлених йому товарів протягом одного дня з моменту отримання товару. При цьому п.2.4 договору передбачено, в разі якщо покупець протягом одного дня з моменту отримання товару не розраховується, то товар продається на умовах товарного кредиту, що передбачає нарахування відсотків з 05 грудня 2003 р. по 31 грудня 2003 р. включно в розмірі 3,00% (з урахуванням ПДВ).
Згідно протоколу-угоди N 1 від 01.12.2003 р. ТОВ "Інтеркомплект" визнає свою заборгованість перед ТОВ "Торгбізнеспроект", тому на Покупця у грудні 2003 р. нараховані проценти за право користування товарним кредитом в розмірі 6.000.079,21 грн. (в т.ч. ПДВ 1.000.013,20 грн.) та в розмірі 6.000.086,89 грн. (в т.ч. ПДВ 1.000.014,48 грн.), які згідно акту приймання-передачі N 1 від 31.12.2003 р. покупець зобов'язаний сплатити протягом 5 днів з моменту підписання акту.
При цьому судами враховано, що придбання товару підтверджується податковою накладною N 30 від 03.12.2003 р. та податковою накладною N 32 від 03.12.2003 р. Розрахунки між підприємствами проводились у вексельній формі - за актом N 1 від 31.12.2003 р. номінальною вартістю 7407637,34 грн. та згідно з п.2 додаткової угоди N 1 від 31.12.2003 р. решта заборгованості у розмірі 5999947,07 грн. покупець перераховує на розрахунковий рахунок продавця; у вексельній формі - за актом N 1 від 31.12.2003 р. номінальною вартістю 7407519,98 грн. та згідно з п.2 додаткової угоди N 1 від 31.12.2003 р. решта заборгованості у розмірі 6000081,59 грн. покупець перераховує на розрахунковий рахунок продавця.
Отже судами встановлено, що ТОВ "Інтеркомплект" придбано товар на умовах товарного кредиту, який реалізовано в той же день 01.04.2003 р., 03.11.2003 р., 03.12.2003 р., відповідно, без урахування понесених витрат по послугам товарного, кредиту.
Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає помилковою позицію господарського суду апеляційної інстанції про те, що витрати, понесені з виплатою послуг по товарному кредиту, вважаються не використаними позивачем у власній господарській діяльності і не повинні відноситися до складу валових витрат.
Так, згідно пп.5.5.1 ст. 5 Закону N 334/94-ВР ( 334/94-ВР ) до складу валових витрат відносяться будь-які витрати, пов'язані з виплатою або нарахуванням процентів за борговими зобов'язаннями (у тому числі за будь-якими кредитами, депозитами) протягом звітного періоду, якщо такі виплати або нарахування здійснюються у зв'язку з веденням господарської діяльності платника податку.
Правомірним вбачається в даному випадку посилання господарського суду першої інстанції на ст. 1 Закону України "Про підприємництво" ( 698-12 ), відповідно до якої підприємництво - це безпосередня самостійна, систематична, на власний ризик діяльність по виробництву продукції, виконанню робіт, наданню послуг з метою отримання прибутку, яка здійснюється фізичними та юридичними особами, зареєстрованими як суб'єкти підприємницької діяльності у порядку, встановленому законодавством.
Пунктом 1.32 Закону N 334/94-ВР ( 334/94-ВР ) господарська діяльність визначена як будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.
При цьому місцевим господарським судом правомірно враховано, що позивач, укладаючи договори купівлі-продажу на умовах товарного кредиту, мав на меті отримання прибутку з врахуванням того, що продукція за вказаними контрактами була реалізована по ціні, більшій, ніж закупівельна.
За таких обставин постанова Запорізького апеляційного господарського суду підлягає скасуванню як прийнята при неправильному застосуванні норм матеріального права.
На підставі зазначеного вище, керуючись ст.ст. 111-5, п.6 ст. 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ), Вищий господарський суд України ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу задовольнити.
Постанову від 29.10.04 Запорізького апеляційного господарського суду у справі N 6/173 скасувати.
Рішення від 28.07.04 господарського суду Запорізької області залишити без змін.