Статтею 22 Земельного кодексу ( 561-12 ), що діяв до 31.12.2001 р. передбачено наявність двох умов виникнення права власності або права користування земельною ділянкою - це установлення границь земельної ділянки на місцевості й одержання документу, що свідчить про таке право. При відсутності однієї з умов право користування (власності) на земельну ділянку не виникає, відповідно визначити розмір землекористування за відсутності границь землекористування неможливо.
Згідно статті 116 Земельного кодексу ( 2768-14 ) (в редакції від 25.10.2001 р.) надання в користування земельної ділянки, що знаходиться у власності або в користуванні, здійснюється тільки після вилучення (викупу) його в порядку, передбаченому кодексом у попереднього землекористувача (власника).
Оскільки, вказані рішення міського виконкому про відвід земельної ділянки N 64 від 02.07.1946 р., N 15 від 12.01.1949 р., N 1102 від 14.12.1949 р., N 1394 від 10.12.1952 р., N 1244 від 27.10.1954 р., N 176-22 від 10.06.1987 р., N 226-15 від 12.09.1990 р. за адресою м. Харків, Карачевське шосе, 44 є чинними, не скасовані і не визнані в установленому законом порядку недійсними, попередні судові інстанції вірно встановили, що саме ЗАТ "Харківський коксохімічний завод" у період з 2001 року по червень 2003 року був землекористувачем даної земельної ділянки. На час здійснення перевірки заява про відмову від землекористування ЗАТ "Харківський коксохімічний завод" власнику земельної ділянки (органу місцевого самоврядування) не надходила, Рішення органу місцевого самоврядування про вилучення земельної ділянки у банкрута не приймалось.
Лише на час розгляду позовної заяви місцевим господарським судом було встановлено, що рішенням Харківської міської Ради від 28.04.2004 р. N 54/4 було надано позивачеві (АТЗТ "Харківський коксовий завод") в оренду земельну ділянку площею 17,6024 га., розташовану за адресою м. Харків, Карачевське шосе, 44, та укладений договір оренди землі від 12.07.2004 р. між власником землі - Харківською міською радою та новим користувачем, яким є позивач; договір на землекористування зареєстрований Центром Державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах за N 7919/04 від 12.07.2004 р.
З урахуванням всього вищевикладеного, касаційна інстанція дійшла висновку, що постанова апеляційного суду прийнята у відповідності до вимог чинного законодавства, а тому підстави для її зміни або скасування відсутні.
Відповідно до ст.ст. 85, 111-5 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) в судовому засіданні за згодою сторони оголошена вступна та резолютивна частини постанови.
Керуючись, ст.ст. 111-5, 111-9, 111-7, 111-11 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ), Вищий господарський суд України ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Харкова залишити без задоволення.
Постанову від 22.11.2004 р. Харківського апеляційного господарського суду у справі N А-03/156-04 господарського суду Харківської області залишити без змін.