ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06.07.2005 Справа N 25/534
(ухвалою Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 11.08.2005 відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: [...]
розглянувши касаційну скаргу ДПІ у Подільському районі м. Києва
на постанову від 30.03.2005 Київського апеляційного господарського суду
та на рішення від 26.01.2005
у справі N 25/534 господарського суду м. Києва
за позовом ТОВ "Ресурс-2"
до ДПІ у Подільському районі м. Києва
про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення
за участю представників сторін [...]
ВСТАНОВИВ:
ТОВ "Ресурс-2" звернувся до господарського суду м. Києва з позовом до ДПІ у Подільському районі м. Києва про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення N 481-23-804-30603195/7998 від 25.05.2004.
Рішенням від 26.01.2005 господарський суд м. Києва [...] позов задовольнив, визнавши безпідставним винесення оспорюваного податкового повідомлення-рішення, оскільки застосовані ним фінансові санкцій не є податковими зобов'язаннями.
Постановою від 30.03.2005 Київський апеляційний господарський суд (колегія суддів у складі: [...] залишив рішення без змін, погодившись з висновками суду першої інстанції, а також встановивши відсутність відповідного правопорушення.
Ухвалою від 01.06.2005 Вищий господарський суд України порушив касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача, яка мотивована наявністю зафіксованого в акті перевірки факту перевищення при здійсненні щоденного друку фіскального звітного чека за 05.05.2004 доби на 12 хвилин.
Заслухавши суддю-доповідача [...] пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, Вищий господарський суд України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.
Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, спірне податкове повідомлення-рішення N 481-23-804-30603195/7998 від 25.05.2004 про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій відповідно до п. 9 ст. 3, п. 4 ст. 17 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" ( 265/95-ВР ) в розмірі 340 грн. прийнято відповідачем на підставі акту N 000235 від 17.05.2004 щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу позивачем, якою було встановлено незабезпечення позивачем щоденного друку на реєстраторі розрахункових операцій фіскального звітного чеку та його зберігання в книзі обліку.
Актом додаткової перевірки від 24.09.2004 встановлено, що не забезпечено щоденний друк фіскального звітного чеку за 05.05.2004 (початок зміни 05.05.2004 о 07 год. 06 хв. - кінець зміни 06.05.2004 о 07 год. 18 хв.).
Згідно з п. 1.9 ст. 1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) податкове повідомлення - це письмове повідомлення контролюючого органу про обов'язок платника податків сплатити суму податкового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Законом.
Податкове зобов'язання та податковий борг згідно п.п. 1.2, 1.3 ст. 1 цього ж Закону ( 2181-14 ) є зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів узгоджене самостійно платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, або у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.
Відповідно до пп. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) визначення податкового зобов'язання контролюючим органом самостійно передбачено за вичерпним переліком обставин визначених законом.
Як вбачається з обставин встановлених судами першої та апеляційної інстанцій, підставами для видання оспореного позивачем податкового повідомлення-рішення були не податкові зобов'язання, податковий борг, засновані на обов'язкових платежах до бюджетів або державних фондів, а санкції за порушення певних правил торгівлі, які на момент винесення цих повідомлень-рішень не було визнано у судовому або адміністративному порядку обґрунтованими і такими, що підлягають примусовому стягненню, а також не визнані платником податків.
З наведених підстав судова колегія погоджується з висновком судів першої та апеляційної інстанцій, що застосовані оспорюваним податковим повідомленням-рішенням штрафні санкції не є податковими зобов'язаннями та не можуть стягуватись за процедурою, передбаченою Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" ( 2181-14 ), тому оспорюване податкове повідомлення-рішення не відповідає встановленому законодавством порядку притягнення до відповідальності за відповідні порушення.
Вказане є підставою для визнання недійсним податкового повідомлення-рішення в частині визначення штрафних санкцій в якості податкового зобов'язання.
В частині визначення неправомірності застосування штрафних (фінансових) санкцій вбачається, що суд апеляційної інстанції, встановивши наявність відповідного фіскального чеку за 05.05.2004 (початок зміни 05.05.2004 о 07 год. 06 хв. - кінець зміни 06.05.2004 о 07 год. 18 хв.), виходив з того, що законодавством не передбачено здійснення щоденного друку фіскального звітного чеку саме у межах 24-х годин.
З таким висновком суду не можна погодитись, виходячи з на ступного.
В силу п. 9 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" ( 265/95-ВР ) суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій.
У разі невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку або його незберігання в книзі обліку розрахункових операцій до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України відповідно до п. 4 ст. 17 вказаного закону ( 265/95-ВР ) застосовуються фінансові санкції в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Статтею 13 цього Закону ( 265/95-ВР ) передбачено, що вимоги щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Згідно з Додатком до Вимог щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування, затверджених Постановою КМУ від 18.02.2002 N 199 ( 199-2002-п ), підсумок розрахунків обчислюється за зміну, максимальна тривалість якої не повинна перевищувати 24 години. Відповідно до п. 2 Вимог зміна - це період роботи реєстратора від реєстрації першої розрахункової операції після виконання Z-звіту до виконання наступного Z-звіту.
За таких обставин вбачається, що наявність вищевказаного фіскального звітного чеку за 05.05.2004 у книзі обліку розрахункових операцій від 23.04.2004 N 2656002081 свідчить про забезпечення зберігання цього чеку. Разом з тим, встановлені обставини щодо часу початку та закінчення зміни свідчать про порушення передбаченого порядку щоденного друку фіскальних звітних чеків.
Отже, висновок суду апеляційної інстанції про відсутність порушення з боку позивача при здійсненні друку фіскального звітного чеку не у межах 24-х годин з початку зміни є таким, що не відповідає нормам чинного законодавства.
За таких обставин рішення суду першої інстанції підлягає зміні в частині визнання неправомірним застосування оспорюваних штрафних санкцій.
Керуючись ст.ст. 108, 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 ГПК України ( 1798-12 ), Вищий господарський суд України ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу задовольнити частково.
2. Рішення господарського суду м. Києва від 26.01.2005 у справі N 25/534 змінити. Доповнити абзац перший резолютивної частини рішення після слова "задовольнити" словом "частково". Викласти абзац другий резолютивної частини рішення в наступній редакції:
"Визнати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва N 481-23-804-30603195/7998 від 25.05.2004 недійсним в частині визначення штрафних (фінансових) санкцій як податкового зобов'язання. В решті позову відмовити."
3. В решті рішення господарського суду м. Києва від 26.01.2005 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 30.03.2005 у справі N 25/534 залишити без змін.