ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21.09.2004 Справа N А-03/536-03
(ухвалою Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 11.11.2004 відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі: Дроботової Т.Б. - головуючого Волковицької Н.О. Фролової Г.М.
за участю представників
позивача не з'явився, про час і місце слухання справи повідомлений належним чином
відповідача Симонова А.А. дов. від 23.03.04 р.
розглянувши матеріали касаційної скарги Державної податкової інспекції у Московському районі міста Харкова.
на постанову від 26.04.2004 року Харківського апеляційного господарського суду
у справі N А-03/536-03 господарського суду Харківської області
за позовом Приватного підприємця Скотарь О.М.
до Державної податкової інспекції у Московському районі міста Харкова
про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення N 4/2470801022/0000032330/0 від 02.01.2003 року.
ВСТАНОВИВ:
Суб'єкт підприємницької діяльності Скотарь О.М. звернулась із позовом до Державної податкової інспекції у Московському районі міста Харкова про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення N 4/2470801022/0000032330/0 від 02.01.2003 року, яким до позивача застосовані штрафні санкції у розмірі 1842,55 грн. на підставі акта від 27.12.2003 року N 00077 перевірки щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу суб'єктами підприємницької діяльності.
Зазначеним актом встановлено порушення вимог пункту 1, 2 та пункту 13 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" ( 265/95-ВР ) у вигляді невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка вказана у денному звіті РРО, а також невидачі споживачу касового чеку, в зв'язку з чим до позивача застосована відповідальність, передбачена статтею 22 та пунктом 1 статті 17 зазначеного Закону.
Перевіркою також було встановлено порушення вимог статті 15-3 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" ( 481/95-ВР ) у вигляді реалізації тютюнових виробів поштучно, в зв'язку з чим до позивача застосована відповідальність, передбачена статтею 17 Закону.
Рішенням від 11.06.2003 року господарського суду Харківської області в позові відмовлено.
Суд дійшов висновку що, факти порушення позивачем Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" ( 265/95-ВР ) та Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" ( 481/95-ВР ), викладені в акті від 27.12.2003 року N 00077 є доведеними, а відповідальність, передбачена статтями 22 та пунктом 1 статті 17 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" та статтею 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" обґрунтовано застосованою.
Харківський апеляційний господарський суд переглянувши рішення господарського суду Харківської області за апеляційною скаргою приватного підприємця Скотарь О.М., постановою від 09.09.2003 року апеляційну скаргу залишив без задоволення, а рішення господарського суду Харківської області без змін.
За касаційною скаргою суб'єкта підприємницької діяльності Скотарь О.М. Вищий господарський суд України, постановою від 25.11.2003 року рішення господарського суду Харківської області від 11.06.2003 року та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 09.09.2003 року скасував, а справу направив на новий розгляд, мотивуючи постанову тим, що суду необхідно з'ясувати, чи відповідає приписам Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) оспорюване податкове повідомлення-рішення.
Розглянувши справу вдруге господарський суд Харківської області рішенням від 02.03.2004 року позов задовольнив, в зв'язку з тим, що у відповідача не було правових підстав приймати по відношенню до позивача по встановленим фактам порушення Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" ( 481/95-ВР ) та Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" ( 265/95-ВР ) податкове повідомлення-рішення.
Харківський апеляційний господарський суд переглянувши рішення господарського суду Харківської області за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Московському районі міста Харкова постановою від 26.04.2003 року апеляційну скаргу залишив без задоволення, а рішення господарського суду Харківської області від 02.03.04 р. без змін з тих же підстав.
Державна податкова інспекція у Московському районі міста Харкова подала до Вищого господарського суду України касаційну скаргу в який просить рішення господарського суду Харківської області від 02.03.2004 року та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 26.04.2004 року скасувати, у задоволенні позовних вимог СПД ПП Скотар О.М. відмовити, мотивуючи касаційну скаргу доводами про неправильне застосування судом норм матеріального права.
Скаржник звертає увагу суду на те, що суди у своїх рішеннях в порушення вимог статті 147 Конституції України ( 254к/96-ВР ), якою передбачено, що тільки Конституційний суд дає офіційне тлумачення законів України, надали своє розуміння Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" ( 2181-14 ), що є підставою для скасування рішення та постанови суду відповідно до частини 1 статті 111-10 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ).
Крім того скаржник в касаційній скарзі зазначив, що винесення податковим органом податкового повідомлення на суму податкового зобов'язання, яке складається із штрафних санкцій за порушення вимог Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" ( 265/95-ВР ), повністю відповідає поняттю "податкове повідомлення", визначеному у пункті 1.9. статті Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" ( 2181-14 ).
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення присутнього у судовому засіданні представника відповідача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні та постанові, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Відповідно до статті 111-7 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) касаційна інстанція виходить з обставин, встановлених судами першої та апеляційної інстанції.
Як вбачається з матеріалів справи спір виник з приводу застосування відповідальності, передбаченої статтями 22 та пунктом 1 статті 17 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" ( 265/95-ВР ) за невідповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка вказана у денному звіті РРО, а також за невидачу споживачу касового чеку та відповідальності передбаченої статтею 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" ( 481/95-ВР ) за реалізацію тютюнових виробів поштучно.
Відповідно статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" ( 265/95-ВР ) суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; видавати особі, яка отримує товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції; забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.
Пунктом 1 статті 17 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" ( 265/95-ВР ) передбачено, що за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), застосовується відповідальність за рішенням відповідних органів державної податкової служби України у вигляді фінансових санкції у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність
- у разі проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг),
- у разі не проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій,
- у разі не роздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції.
У разі невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті, до суб'єктів підприємницької діяльності застосовується фінансова санкція, передбачена статтею 22 цього Закону ( 265/95-ВР ), у п'ятикратному розмірі суми, на яку виявлено невідповідність.
Відповідно до статті 15-3 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" ( 481/95-ВР ) забороняється продаж алкогольних напоїв та тютюнових виробів: поштучно (для тютюнових виробів, крім сигар).
Статтею 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" ( 481/95-ВР ) передбачено, що за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі: порушення вимог статті 15-3 цього Закону в розмірі 1700 грн., у разі повторного протягом року порушення - 3400 грн.
У разі невиконання суб'єктом підприємницької діяльності рішення органів, зазначених у частині третій цієї статті, сума штрафу стягується на підставі рішення суду.
Відповідно до вимог пункту 7 статті 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" ( 509-12 ) органи державної податкової служби мають право застосовувати до підприємств, установ, організацій і громадян фінансові санкції у порядку та розмірах, встановлених законом.
Приписами статті 17 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" ( 265/95-ВР ) встановлено, що за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), фінансові санкції, визначені цією статтею застосовуються за рішенням відповідних органів державної податкової служби України.
Тобто, встановивши порушення, податкові органи повинні прийняти рішення про застосування санкцій, у порядку та розмірах, встановлених законом.
У разі невиконання такого рішення контролюючого органу, сума штрафу стягується на підставі рішення суду.
Оспорюване податкове повідомлення-рішення, яким позивачу визначено суму штрафних санкцій за порушення порядку застосування РРО та за реалізацію тютюнових виробів поштучно, прийняте на підставі приписів підпункту 4.2.2. пункту 4.2. статті 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" ( 2181-14 ).
Відповідно до ввідної частини Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" ( 2181-14 ), цей Закон є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Саме цим Законом ( 2181-14 ) і запроваджене поняття податкового повідомлення як письмового повідомлення контролюючого органу про обов'язок платника податків сплатити суму визначену контролюючим органом.
Вказаний Закон ( 2181-14 ) регулює правовідносини, що складаються саме зі сплати податків і зборів(обов'язкових платежів). Перелік податків і зборів (обов'язкових платежів) визначений статтями 13-15 Закону України "Про систему оподаткування" ( 1251-12 ).
Судова колегія погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанції, що відповідачем помилково застосований Закон "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) до правовідносин, які за своєю правовою природою не є податковими.
Доводи касаційної скарги до уваги колегією суддів не приймаються, оскільки є не переконливими та не відповідають приписам діючого законодавства.
Враховуючи наведене, судова колегія вважає, що рішення та постанова у справі прийняті у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, підстав для їх зміни чи скасування не вбачається.
З огляду на викладене та керуючись статтями 108, 111-5, 111-7, пунктом 5 статті 111-9, статтею 111-11 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ), Вищий господарський суд України ПОСТАНОВИВ:
Рішення від 02.03.2004 року господарського суду Харківської області та постанову від 26.04.2004 року Харківського апеляційного господарського суду у справі N А-03/536-03 господарського суду Харківської області залишити без змін.
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Московському районі міста Харкова - без задоволення.