ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14.04.2005 Справа N 25/407
(ухвалою Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 23.06.2005 відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Добролюбової Т.В.
суддів Гоголь Т.Г., Продаєвич Л.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва
на ухвалу Київського апеляційного Господарського суду
від 24 грудня 2004 р.
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Норд-Ост-Лтд"
до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва
про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення ДПІ у Солом'янському районі м. Києва від 15.08.2002 N 110/2611
в судовому засіданні взяли участь представники:
від позивача: Лисенко М.О. дов. від 01.03.05.
від відповідача: Сидоренко Я.А. дов. від 23.03.05 N 40.
Товариством з обмеженою відповідальністю "Норд-Ост-Лтд" у серпні 2002 р. був заявлений позов, з урахуванням уточнень, про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 15.08.2002 N 110/2611 Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва, яким позивачеві донараховано 695762 грн. податку на додану вартість та 347881 грн. штрафних санкцій за несплату донарахованої суми цього податку та про заборону ДПІ у Солом'янському районі м. Києва до вирішення спору застосовувати податкову заставу активів, адміністративний арешт активів позивача, направляти податкові вимоги, здійснювати продаж активів та стягувати кошти.
Рішенням Господарського суду м. Києва від 01.10.2002 р., ухваленим суддею Муравйовим О.В., позов задоволено в частині визнання недійсним податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва від 15.08.2002 N 110/2611. Рішення господарського суду вмотивоване тим, що донарахування позивачеві податку на прибуток та застосування штрафних санкцій з цього податку є безпідставним з огляду на відсутність факту порушення позивачем приписів Закону України "Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ).
Київський апеляційний господарський суд у складі головуючого Бакуліної С.В., суддів Коробенка Г.П. та Полянського А.Г. постановою від 10.04.2003 перевірене рішення Господарського суду Київської області від 01.10.2002 р. залишив без змін з тих же підстав, а апеляційну скаргу податкової інспекції - без задоволення.
Державна податкова інспекція у Солом'янському районі м. Києва 18.11.2004 р. звернулась до Господарського суду м. Києва з заявою про перегляд рішення Господарського суду м. Києва від 01.10.2002 р. за нововиявленими обставинами.
Рішенням Господарського суду м. Києва від 17.12.2004 р., ухваленим суддею Морозовим С.М., в задоволені позову ТОВ "Норд-Ост-Лтд" до ДПІ у Солом'янському районі м. Києва про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 15.08.2002 N 110/2611 відмовлено. Господарський суд дійшов висновку про підставність донарахування позивачеві податку на додану вартість та застосування штрафних санкції за несплату донарахованої суми цього податку з огляду на приписи підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ).
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 24 грудня 2004, ухваленою суддями Зеленіним В.О., Рєпіною Л.О., Синиця О.Ф., прийнято до провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Норд-Ост-Лтд", призначено її до розгляду та зобов'язано сторони надати відповідні документи.
Не погоджуючись з винесеною ухвалою Державна податкова інспекції у Солом'янському районі м. Києва звернулась з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 24.12.2004 р. скасувати, а апеляційну скаргу повернути позивачеві без розгляду. Податкова служба обґрунтовує касаційну скаргу тим, що судом апеляційної інстанції порушено приписи статті 129 Конституції України ( 254к/96-ВР ), що призвело, на думку скаржника, до обмеження його конституційного права на оскарження рішення суду. Крім того, на думку заявника, при винесенні оскаржуваної ухвали судом порушені приписи статті 4-2, 94 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ). Заявник вважає, що подана скарга не містить вимог особи, яка її подала, та підстав, з яких порушено питання про перегляд рішення. Податкова інспекція зауважує, що скарга повинна розглядатися саме колегією суддів з розгляду податкових спорів.
Від Товариства з обмеженою відповідальністю "Норд-Ост-Лтд" надійшов відзив на касаційну скаргу про залишення без змін ухвали апеляційної інстанції.
Вищий господарський суд України заслухавши доповідь судді Добролюбової Т.В., пояснення представників сторін, перевіривши правильність застосування апеляційним судом приписів процесуального законодавства відзначає наступне.
Київський апеляційний господарський суд ухвалою від 24.12.2004 р. у даній справі прийняв до провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Норд-Ост-Лтд", призначив її до розгляду та зобов'язав сторони надати відповідні документи. Відповідно до частини 1 статті 111-13 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) ухвали місцевого або апеляційного господарського суду можуть бути оскаржені у касаційному порядку у випадках, передбачених цим Кодексом та Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ( 2343-12 ). Приписами даної статті передбачено, що ухвала апеляційного господарського суду може бути оскаржена до касаційного суду в порядку, встановленому для оскарження судових рішень. Оскарженню підлягають лише ті ухвали, про можливість оскарження яких прямо зазначено у відповідній статті Господарського процесуального кодексу або Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Приписами статті 98 Господарського процесуального кодексу України, яка регулює порядок прийняття апеляційної скарги до провадження, не передбачено можливості оскарження ухвали суду про прийняття апеляційної скарги до провадження. Визнається непереконливим довід скаржника щодо обмеження його конституційного права на оскарження рішення суду з огляду на те, що він має право оскаржити рішення суду, постанову апеляційного та касаційного суду. Приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала приймається господарським судом, коли спір не вирішується по суті. Виходячи зі змісту даної норми, відповідач не позбавлений права на оскарження рішення суду.
З огляду на зазначене, оскаржувана ухвала Київського апеляційного господарського суду відповідає нормам Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ), а відтак відсутні правові підстави для її скасування.
На підставі викладеного та керуючись статтями 111-5, 111-7, 111-9, 111-11, 111-13 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ), Вищий господарський суд України ПОСТАНОВИВ:
Ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 24 грудня 2004 р. у справі N 25/407 залишити без змін.
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва залишити без задоволення.