Ст. 1. Закону України "Про оренду землі" ( 161-14 ) визначає, що оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності

Чинна редакція, діє з 2005-06-15

Ст. 19 Закону України "Про оренду землі" ( 161-14 ) встановлено, що орендна плата за земельну ділянку - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати встановлюються за угодою сторін у договорі оренди. Орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, не може бути меншою за розмір земельного податку, що встановлюється зазначеним Законом.

Статтями 30, 31 зазначеного Закону ( 161-14 ) передбачено, що спори, пов'язані з орендою землі, вирішуються у судовому порядку. За невиконання зобов'язань договору оренди земельної ділянки, у тому числі за зміну або розірвання договору в односторонньому порядку, сторони несуть відповідальність згідно з законами України та договором. Орендар несе цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність за порушення земельного законодавства згідно з законами України.

Згідно ст. 1 Закону України "Про плату за землю" ( 2535-12 ) податок - обов'язковий платіж, що справляється з юридичних і фізичних осіб за користування земельними ділянками; ставка податку - законодавче визначений річний розмір плати за одиницю площі оподатковуваної земельної ділянки; оренда - засноване на договорі строкове платне володіння, користування земельною ділянкою.

Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Розміри податку за земельні ділянки, грошову оцінку яких не встановлено, визначаються до її встановлення в порядку, визначеному цим Законом. Власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, крім орендарів та інвесторів - учасників угоди про розподіл продукції, сплачують земельний податок.

Статтею 27 Закону України "Про плату за землю" ( 2535-12 ) передбачено, що контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку здійснюється державними податковими інспекціями.

Відповідно до ст. 14 Закону України "Про систему оподаткування" ( 1251-12 ) до загальнодержавних податків і зборів (обов'язкових платежів) належить плата (податок) за землю, тобто до загальнодержавних податків і зборів (обов'язкових платежів) належить лише земельний податок. Відповідно до ст. 20 зазначеного Закону державні податкові та інші органи здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), що передбачені ст.ст. 14, 15 Закону України "Про систему оподаткування", а в інших випадках нарахування і стягнення платежів допускається, якщо це прямо передбачено Законом.

Ст. 10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" ( 509-12 ) передбачено, що до функцій державних податкових інспекцій в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонних та об'єднаних державних податкових інспекцій здійснення контролю за додержанням законодавства про податки, інші платежі.

Орендна плата - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою розмір, форма і строки внесення якої встановлюються за згодою сторін у договорі оренди, - контроль за дотриманням розмірів та строків її сплати не належить до функцій (повноважень) державних податкових інспекцій в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонних та об'єднаних державних податкових інспекцій.

Згідно преамбули Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) він є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, і застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності та визнає процедуру оскарження дій органів стягнення.

Відповідно до п. 1.12. ст. 1 та п.п. 2.1.4, 2.2.1 ст. 2 вказаного Закону ( 2181-14 ), контролюючий орган - державний орган, який у межах своєї компетенції, визначеної законодавством, здійснює контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування податків і зборів (обов'язкових платежів) та погашенням податкових зобов'язань чи податкового боргу. Податкові органи - є контролюючими органами стосовно податків і зборів (обов'язкових платежів), які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у пп.пп. 2.1.1. - 2.1.3. цього пункту. Вони мають право здійснювати перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати лише стосовно тих податків і зборів, які віднесені до їх компетенції цим пунктом.

Обов'язок орендаря зі сплати орендної плати за договором про оренду та відповідно до Законів України "Про плату за землю" ( 2535-12 ), "Про оренду землі" ( 161-14 ), не відноситься до категорії податкового зобов'язання.

Відповідно до положень Земельного кодексу України ( 2768-14 ), Законів України "Про систему оподаткування" ( 1251-12 ), "Про плату за землю" ( 2535-12 ), "Про орендну землі" ( 161-14 ), "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державним цільовими фондами", в компетенцію податкового органу не входить визначення сум орендної плати як податкового зобов'язання платника податків, і орендна плата за землю не є податковим зобов'язанням.

Зважаючи на викладене, колегія суддів вважає, що господарськими судами дана правильна юридична оцінка обставинам справи, тому судові рішення відповідають чинному законодавству України та обставинам справи і підстав для їх скасування немає.

На підставі викладеного, керуючись ст. 111-5, п. 1 ст. 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ), Вищий господарський суд України ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні касаційної скарги відмовити.

Постанову від 01.02.2005 Київського апеляційного господарського суду зі справи N 29/369 залишити без змін.