ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17.03.2005 Справа N 2-7/6649-2004
(ухвалою Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 05.05.2005 відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: головуючого Добролюбової Т.В., суддів Гоголь Т.Г., Продаєвич Л.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим на постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 24 вересня 2004 року за позовом Відкритого акціонерного товариства "Об'єднаний комерційний банк" до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення ДПІ від 08.07.2003 N 0001272602/0, в судовому засіданні взяли участь представники: від позивача - Музикантова Т.М., дов. від 10.01.2004, від відповідача - Абеляшев О.В., дов. від 16.07.2004.
У квітні 2004 р. Відкритим акціонерним товариством "Об'єднаний комерційний банк" заявлений позов, з урахування уточнень, про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень ДПІ у м. Сімферополі від 08.07.2003 N 0001272602/0, від 11.11.2003 N 0001272602/1, від 16.01.2004 N 0001272602/2 про нарахування позивачеві 751283,80 грн. фінансових санкцій за порушення вимог Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" ( 481/95-ВР ). Позовні вимоги обґрунтовані відсутністю з боку позивача порушень вимог названого Закону.
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 08.06. - 17.06.2004 р., ухвалене суддею Дугаренко О.В., позовні вимоги про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень ДПІ у м. Сімферополі від 08.07.2003 N 0001272602/0, від 11.11.2003 N 0001272602/1, від 16.01.2004 N 0001272602/2 задоволені. Рішення суду вмотивоване тим, що відповідно до вимог Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) відповідач мав право нараховувати та стягувати штрафні санкції лише з податкових зобов'язань, проте штрафні санкції нараховані за порушення Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного, алкогольних напоїв та тютюнових виробів". Водночас господарський суд дійшов висновку, що передача виноматеріалів за договором комісії не є операцією з їх реалізації, а тому відсутній факт порушення позивачем вимог Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" ( 481/95-ВР ), за які до нього застосовані штрафні санкції.
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі головуючого - судді Волкова К.В. та суддів Градової О.Г., Черткової І.В. постановою від 24 вересня 2004 року залишив перевірене рішення господарського суду Автономної Республіки Крим без змін з тих же підстав, а апеляційну скаргу ДПІ у м. Сімферополі - без задоволення.
Державна податкова інспекція у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим вважає, що постанова апеляційної інстанції прийнята з порушенням матеріального та процесуального права. Просить Вищий господарський суд України здійснити перегляд матеріалів справи у касаційному порядку, скасувати рішення та постанову у справі і відмовити позивачеві у задоволенні позовних вимог. При цьому ДПІ обґрунтовує касаційну скаргу тим, що судом, на її думку, помилково застосовані приписи пункту 1.4 статті 1, підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) та не застосовані приписи статті 395 Цивільного кодексу України ( 435-15 ), статті 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" ( 481/95-ВР ) з огляду на здійснення позивачем оптової торгівлі алкогольними напоями без наявності ліцензії. На думку скаржника, позивачем порушено приписи статті 15 названого Закону, а тому застосування до нього санкцій є правомірним. Вважає, що передача виноматеріалів за договором комісії є операцією, яка підлягає ліцензуванню. Скаржник посилається на порушення судом норм процесуального законодавства, зокрема статті 44, 49 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ).
Від Відкритого акціонерного товариства "Об'єднаний комерційний банк" отриманий відзив на касаційну скаргу про залишення без змін судових актів.
Розглянувши матеріали справи у присутності представників сторін, заслухавши доповідь судді Добролюбової Т.В., перевіривши повноту встановлених обставин справи та правильність їх юридичної оцінки Севастопольським апеляційним господарським судом, Вищий господарський суд України не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.
Судами першої і апеляційної інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що Державною податковою інспекцією у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим з 04.06.2003 року до 04.07.2003 року проведена позапланова перевірка Відкритого акціонерного товариства "Об'єднаний комерційний банк" з приводу взаємовідносин з Товариством з обмеженою відповідальністю Виноробне товариство "Діоніс". За підсумками перевірки складено акт N 15-26-2/2-138/20685262 від 04.07.2003 року. На підставі цього акта Державна податкова інспекція у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим прийняла податкове повідомлення-рішення N 0001272602/0 від 08.07.2003 року. За приписами статті 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів" ( 481/95-ВР ) до позивача були застосовані штрафні санкції в розмірі 751283,80 грн. за реалізацію виноматеріалів без ліцензії на право оптової та роздрібної торгівлі алкогольними виробами. Згідно акта перевірки санкції донараховані з операцій за договорами від 14.08.2000 та 28.10.2002, укладеними Відкритим акціонерним товариством "Об'єднаний комерційний банк" і Товариством з обмеженою відповідальністю Виноробне товариство "Діоніс". За умовами договорів Товариство з обмеженою відповідальністю Виноробне товариство "Діоніс" зобов'язалося з наданого позивачем виноматеріалу здійснити розлив, закупорку, наклейку акцизних марок і оформлення вина, а також на умовах комісії реалізувати отримане вино. Після реалізації вина Товариство з обмеженою відповідальністю Виноробне підприємство "Діоніс" перерахувало на рахунок Відкритого акціонерного товариства "Об'єднаний комерційний банк" загалом 375641,9 грн. з урахуванням ПДВ. Відкритим акціонерним товариством "Об'єднаний комерційний банк" виписані відповідні податкові накладні N 121 від 18.06.2000 року і N 243 від 26.04.2002 року.
Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, оптової і роздрібної торгівлі спиртом плодовим, алкогольними напоями визначені Законом України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" ( 481/95-ВР ). Статтею 1 цього Закону встановлено, що термін оптова торгівля вживається у значенні "діяльність з придбання і відповідного перетворення товарів для наступної їх реалізації суб'єктам підприємницької діяльності". Судами попередніх інстанцій встановлено та підтверджується матеріалами справи, що діяльністю з придбання виноматеріалу позивач не займався. Виноматеріали передані у власність Відкритого акціонерного товариства "Об'єднаний комерційний банк" як заставлене майно в рахунок погашення боргу за ухвалою Київського районного суду м. Сімферополь від 09.06.99 року. На виконання ухвали суду виноматеріали передано позивачеві за актом прийому-передачі від 14.06.99 року. У подальшому, на умовах комісії за згаданими договорами, виноматеріали реалізовані підприємством "Діоніс". У судовому засіданні представники сторін підтвердили наявність відповідних ліцензій у Товариства з обмеженою відповідальністю Виноробного підприємства "Діоніс". За таких встановлених обставин справи суди дійшли законного висновку, що операції з передачі позивачем спірних алкогольних напоїв Товариству з обмеженою відповідальністю Виноробного підприємства "Діоніс", згідно договору комісії, не є операцією з оптової торгівлі алкогольними напоями.
З огляду на зазначене у суду відсутні правові підстави для висновку про законність оскарженого податкового повідомлення-рішення.
За таких обставин переглянуті рішення і постанова у справі відповідають приписам чинного законодавства, а доводи касаційної скарги визнаються непереконливими.
З урахуванням викладеного, керуючись статтями 111-5, 111-7, 111-8, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ), Вищий господарський суд України ПОСТАНОВИВ:
Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 24 вересня 2004 р. у справі N 2-7/6649-2004 залишити без змін.
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим залишити без задоволення.