ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08.04.2004 Справа N 2-20/6521-2003
(ухвалою Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 09.09.2004 відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого - Усенко Є.А.
суддів: Глос О.І., Бакуліної С.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ДПІ у м. Керчі
на постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 03.09.2003
у справі господарського суду N 2-20/6521-2003 Автономної Республіки Крим
за позовом ДП ВКП "Керчреммаш"
до ДПІ у м. Керчі
про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення
в судовому засіданні взяли участь представники:
від позивача: Мартиненко М.М.
від відповідача: Дегтярова М.А., Казаріна І.В.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 22.05.2003 у справі N 2-20/6521-2003 (суддя Луцяк М.І.) у задоволенні позову про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення ДПІ у м. Керчі від 25.07.2002 N 0000312602/0 відмовлено з мотивів неправильного застосування позивачем норм п.п. 6.2.2 п. 6.2 ст. 6 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 N 168/97-ВР ( 168/97-ВР ) (зі змінами і доповненнями).
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 03.09.2003 (судді Видашенко Т.С., Гонтар В.І., Фенько Т.П.) рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 22.05.2003 у справі N 2-20/6521-2003 скасовано, позов задоволено: податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Керчі від 25.07.2002 N 0000312602/0 визнано недійсним та стягнуто з відповідача на користь ДП ВКП "Керчреммаш" 127,50 грн. державного мита та 118 грн. витрат на судово-інформаційне забезпечення судового процесу. Постанова мотивована тим, що позивачем правомірно застосовано нульову ставку податку на додану вартість згідно з п.п 6.2.2 п. 6.2 ст. 6 Закону України "Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ), оскільки ним було виконано ремонтні роботи для фірми-нерезидента, призначені для використання за межами митної території України.
У касаційній скарзі ДПІ у м. Керчі просить скасувати постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 03.09.2003, а рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 22.05.2003 у справі N 2-20/6521-2003 залишити без змін, посилаючись на неправильне застосування господарським судом апеляційної інстанцій норм п.п 6.2.2 п. 6.2 ст. 6, ст. 8 Закону України "Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) та порушення п. 8 ст. 105 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ).
Відповідач не скористався своїм процесуальним правом на участь свого представника в засіданні суду касаційної інстанції.
Заслухавши пояснення представників позивача і відповідача, перевіривши матеріали справи та проаналізувавши на підставі встановлених в них фактичних обставин правильність застосування господарським судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що ДПІ у м. Керчі проведено позапланову перевірку підприємства - позивача з питання відшкодування з бюджету податку на додану вартість за період липень - грудень 2001 р., за наслідками якої складено акт N 60/26-2/71 від 19.07.2002, яким встановлено факт відображення позивачем в податкових деклараціях з податку на додану вартість операцій по наданню послуг з ремонту технологічного обладнання РТМК-С "Капітан Бутримов" для фірми "Сафер - Капітал С.А." як експортних операцій, які оподатковуються за нульовою ставкою, що, на думку відповідача, є порушенням норм п.п. 3.1.3 п. 3.1 ст. 3, п.п. 6.2.1 п. 6.2 ст. 6 Закону України "Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ).
На підставі вказаного акту перевірки ДПІ у м. Керчі прийнято податкове повідомлення-рішення N 0000312602/0 від 25.07.2002, яким позивачу донараховано податок на додану вартість у сумі 45 144 грн. та застосовані штрафні санкції у розмірі 11 286,10 грн.
Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що господарський суд апеляційної інстанції всебічно і повно дослідив всі обставини справи і прийшов до правильного висновку стосовно законності і обґрунтованості вимог позивача з огляду на наступне.
Господарським судом встановлено, що 08.12.2000 між ВО "Керчрибпром" (судовласником) і фірмою "Сафер - Капітал С.А." (нерезидентом) було укладено контакт N 3/2001 (стандартний бербоутний чартер Балтійської та міжнародної морської ради), згідно з яким РТМК-С "Капітан Бутримов" був переданий в бербоут - чартер фірмі "Сафер - Капітал С.А." (акт приймання-передачі судна від 02.07.2001 в бербоут - чартер знаходиться в матеріалах справи (а.с. 85).
03.07.2001 судовласник (ВО "Керчрибпром") повідомив позивача про передачу судна в бербоут - чартер нерезиденту - компанії "Сафер - Капітал С.А.".
09.07.2001 між фірмою "Сафер - Капітал С.А." і позивачем було укладено договір N 09/07/01/01 на виконання ремонтних робіт технологічного обладнання РТМК-С "Капітан Бутримов" на суму 30 000 дол.США. До вказаного договору 14.08.2001 було укладено додаткову угоду, відповідно до якої, позивач зобов'язався виконати додаткові роботи по ремонту обладнання на суму 11 943 дол.США. Ремонт технологічного обладнання судна позивачем був виконаний в повному обсязі, що підтверджено актами здачі-приймання виконаних робіт, які знаходяться в матеріалах справи.
Відповідно до п.п. 6.2.2 п. 6.2 ст. 6 Закону України "Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) податок за нульовою ставкою обчислюється щодо операцій з продажу робіт (послуг), призначених для використання і споживання за межами митної території України.
Згідно з п. 8.1 ст. 8 Закону України "Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) право власності на роботи (послуги), призначені для їх споживання за межами митної території України, підтверджується актом (іншим документом).
Враховуючи встановлення господарським судом факту продажу фірмі-нерезиденту ремонтних робіт, призначених для використання та споживання за межами митної території України, цілком правомірними є висновки господарського суду апеляційної інстанції щодо правомірного застосування позивачем нульової ставки податку на додану вартість щодо вищезазначених операцій.
За таких обставин постанова Севастопольського апеляційного господарського суду від 03.09.2003 у справі N 2-20/6521-2003 відповідає вимогам чинного законодавства і фактичним обставинам справи, у зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, п. 1 ст. 111-9, 111-11 Господарського процесуального права України ( 1798-12 ), Вищий господарський суд України, ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ДПІ у м. Керчі залишити без задоволення, а постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 03.09.2003 у справі N 2-20/6521-2003 - без змін.
Головуючий Є.Усенко
Судді О.Глос, С.Бакуліна