ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24.02.2005 Справа N 28/178
(ухвалою Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 26.05.2005 Відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: головуючого Глос О.І., суддів: Бакуліної С.В., Бенедисюка І.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали касаційної скарги Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків на постанову від 27.07.2004 року Київського апеляційного господарського суду у справі N 28/178 господарського суду міста Києва за позовом Промислово-технічної компанії у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ПТК ТОВ) "Агромат" до СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення в судовому засіданні взяли участь представники: від позивача: Чипилюгіна О.В. (довіреність від 23.02.2005 року), від відповідача: Васенович О.А. (довіреність від 15.03.2004 року N 6532/9/10-2200), ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Чернігівської області (суддя Борисенко І.В.) від 17.05.2004 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду (головуючий суддя - Новіков М.М., судді - Мартюк А.І., Мачульський Г.М.) від 27.07.2004 року, по справі N 28/178 позов задоволено повністю; визнано недійсним податкове повідомлення-рішення СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП N 0000861505/0 від 19.12.2003 року; стягнуто з відповідача на користь позивача 203,00 грн. судових витрат.
В касаційній скарзі СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 27.07.2004 року по справі N 28/178, в позові відмовити, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права, а саме: п. 1.32 ст. 1, п. 5.1 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ), пп. 7.4.1, пп. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ).
Відзиву на касаційну скаргу позивач не надіслав.
Заслухавши пояснення по касаційній скарзі представника відповідача, який підтримав викладені в ній доводи, заперечення на касаційну скаргу представника позивача, перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в постанові апеляційного господарського суду, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до частини 1 ст. 43 ГПК України ( 1798-12 ) оцінка доказів господарським судом повинна ґрунтуватись на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи.
Залишаючи без змін судове рішення у справі апеляційний господарський суд обґрунтував свою постанову тим, що при формуванні валових витрат і податкового кредиту позивач не допустив порушень Закону України "Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) і Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ).
Проте з таким погодитись не можна з наступних підстав.
Пунктом 1.32 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) визначено господарську діяльність - як будь-яку діяльність особи, направлену на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.
Пунктом 5.1 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) передбачено валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - як суму будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
Згідно з актом документальної перевірки N 724/15-5/21509937 від 16.12.2003 року, СДПІ у м. Києві по роботі з великими платниками податків встановила, що відповідно до договору від 08.01.2001 року N 16 позивачем було придбано у ТОВ "Кліринговий Дім" товар - підшипники радіальні з довгими циліндричними роликами марки 804704 в кількості 12000 шт. та отримана від продавця податкова накладна N 000124 від 23.02.2001 року на загальну суму 3600000,00 грн. (в тому числі ПДВ 600000,00 грн.). У квітні 2001 року ПТК ТОВ "Агромат" (Комітентом) товар (підшипники радіальні з довгими циліндричними роликами марки 804704 в кількості 12000 шт.), придбаний у ТОВ "Кліринговий Дім", було вивезено (експортовано) за межі митної території України через Комісіонера - ТОВ "Автоматизаційні системи" (договір комісії від 23.02.2001 р. N 4/5), загальна вартість товару - 2999033,86 грн. (ВМД 12500/1/960316 від 13.04.2001 р.). Відповідно до ВМД 12500/1/960316 від 13.04.2001 р., країна призначення - Латвія, одержувач CUSTOMS WARENHOUSE "ADM BALTIK TRANZITS" MR 0258 RIGA LATVIA FOR COMPANI ST FINANCE CORP" по дорученню "FAIRFILD COMMERCE LIM" (Англія). По вказаній господарської операції ПДВ нараховувалось позивачем за нульовою ставкою.
Отже придбану продукцію позивач продав за значно нижчою ціною, при цьому відніс до податкового кредиту суму ПДВ у зв'язку з придбанням продукції.
З врахуванням вищевикладених обставин, перевіряючи дійшли висновку про порушення позивачем пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) та завищення сум податкового кредиту по ПДВ за лютий 2001 року на суму 600000,00 грн., оскільки, як зазначено в акті, позивачем віднесено до складу податкового кредиту суми ПДВ, які входять до вартості товарів, що не використовувались у господарській діяльності та були продані зразу ж за нижчою ціною і позивач шляхом безпідставного формування податкового кредиту отримав можливість включити до складу податкового кредиту в лютому 2001 року суму ПДВ у розмірі 600000,00 грн., що призвело до заниження податку на додану вартість у лютому 2001 року на суму 600000,00 грн.
Суди не звернули уваги на те, що здійснивши збиткову операцію з придбання продукції за значно вищою ціною не для подальшого використання у власній господарській діяльності, позивач не мав права віднести витрати з придбання товарів до валових витрат виробництва.
Відповідно до пп. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) - у разі, коли платник придбає товари роботи, послуги, вартість яких не відноситься до складу валових витрат виробництва обігу і не підлягає амортизації, податки, що сплачені у зв'язку з таким придбанням, відшкодовуються за рахунок відповідних джерел і до складу податкового кредиту не включаються, а тому у позивача не було підстав збільшувати податковий кредит на 600000,00 грн.
Зазначене неповне встановлення обставин справи є суттєвим порушенням ст. 43 ГПК України ( 1798-12 ) та виключає можливість висновку касаційної інстанції щодо правильності застосування судом норм матеріального права при вирішенні спору. У зв'язку з цим постановлені у справі судові рішення підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд. Під час нового розгляду справи суду першої інстанції слід взяти до уваги наведене в цій постанові, вжити всі передбачені законом засоби для всебічного, повного і об'єктивного встановлення обставин справи, прав і обов'язків сторін і в залежності від встановленого та у відповідності з чинним законодавством вирішити спір.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-8, п. 3 ч. 1 ст. 111-9, ч. 1 ст. 111-10, 111-11 ГПК України ( 1798-12 ), Вищий господарський суд України ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП від 25.08.2004 року N 22227/9/10-2200 на постанову Київського апеляційного господарського суду від 27.07.2004 року у справі N 28/178 задовольнити частково.
Рішення господарського суду м. Києва від 17.05.2004 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 27.07.2004 року у справі N 28/178 - скасувати.
Справу N 28/178 направити до господарського суду м. Києва на новий розгляд.