ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03.06.2004 Справа N 2-23/11886-03
(ухвалою судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 16.09.04 р. відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України в складі колегії:
головуючого - Усенко Є.А.
суддів: Бакуліної С.В., Глос О.І.
розглянувши касаційну скаргу ДПІ у м. Феодосії
на постанову від 02.12.2003 р. Севастопольського апеляційного господарського суду
у справі N 2-23/11886-03 господарського суду АР Крим
за позовом ВАТ "Феодосійська суднобудівна компанія "Море"
до ДПІ у м. Феодосії
про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення
за участю представників сторін:
від позивача - Фіцевої Н.А.
від відповідача - Титаренко В.В., Арестенко Н.Л.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 04.09.2003 р. (суддя Іщенко І.М.), залишеним без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 02.12.2003 р. (судді Волков К.В., Градова О.Г., Голик В.С.), позов задоволено: податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Феодосії від 16.07.2003 р. N 002010/26-02/1031 в частині визначення позивачу податкового зобов'язання за платежем з ПДВ в сумі 623 275,33 грн. (основний платіж) визнано недійсним.
Судові рішення мотивовані тим, що позивач обґрунтовано та відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4, підпункту 7.5.1 пункту 7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) включив до податкового кредиту в податкових деклараціях за період з 01.03.2000 р. по 01.03.2003 р. ПДВ в загальній сумі 623 275,33 грн., сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням за рахунок авансових платежів, сплачених замовником будівництва судна, товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва.
В касаційній скарзі ДПІ у м. Феодосії просить скасувати постановлені у справі судові рішення та прийняти нове рішення про відмову в позові, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій пункту 1.11 ст. 1, підпункту 7.4.1 пункту 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ).
Заслухавши представників відповідача, підтримавших касаційну скаргу, та заперечення представника позивача, перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в постанові суду апеляційної інстанції, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4, підпункту 7.5.1 пункту 7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) податковий період звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.
За визначенням підпункту 7.5.1 пункту 7.5 цієї статті ( 168/97-ВР ) датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:
або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;
або дата отримання подання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Згідно ст. 1 Закону України "Про заходи щодо державної підтримки суднобудівної промисловості в Україні" ( 1242-14 ) суми авансових платежів і попередньої оплати за контрактами підприємств суднобудівельної промисловості, отримані від замовників суден, зараховуються на окремі рахунки цих підприємств і використовуються тільки за цільовим призначенням відповідно до конкретних зобов'язань цих підприємств.
Суми авансових платежів і попередньої оплати з метою визначення прибутку, що підлягає оподаткуванню згідно з Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ), включаються до складу валових доходів підприємств в тому податковому періоді, в якому здійснюється здача судна замовнику, а витрати цих підприємств суднобудівельної промисловості, понесені ними за рахунок авансових платежів і попередньої оплати, включаються до складу валових витрат в тому податковому періоді, на який припадає дата збільшення валових доходів на суму вказаних платежів.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що авансові платежі, отримані згідно контрактів від 19.04.2000 р. та від 28.04.2000 р., укладених з ДК "Укрспецекспорт" на виконання замовлень N 303 і N 305, були використані позивачем за цільовим призначенням цих платежів на придбання матеріальних активів для виконання замовлення N 303. Витрати, пов'язані з використанням цих платежів, відповідно до пункту 5.1 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) є валовими витратами виробництва (обігу).
Оскільки включення позивачем в період з 01.03.2000 р. по 01.03.2003 р. до податкового кредиту ПДВ, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням матеріальних активів для виконання замовлення у загальній сумі 623 275,33 грн., було здійснено з дотриманням правила підпункту 7.5.1 пункту 7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ), апеляційний господарський суд, врахувавши, що їх вартість відноситься до складу валових витрат, дійшов правильного висновку про відсутність з боку позивача порушення податкового законодавства при формуванні податкового кредиту за рахунок зазначеної суми.
Доводи касаційної скарги про неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права з посиланням на ст. 1 Закону України "Про заходи по державній підтримці суднобудівельної промисловості в Україні" ( 1242-14 ) не можуть бути визнані обґрунтованими, оскільки вказаною статтею чітко визначена сфера регулювання, а саме: правовідносини по веденню платником податку податкового обліку для визначення податкових зобов'язань з податку на прибуток.
Згідно пункту 11.4 ст. 11 Закону України "Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) зміни порядку оподаткування податком на додану вартість можуть здійснюватися лише внесенням змін до цього Закону. Це безпосередньо стосується і податкового кредиту, що випливає з того, що норми, які регулюють податковий кредит охоплюються статтею 7 "Порядок обчислення і сплати податку" Закону України "Про податок на додану вартість".
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, п. 1 ст. 111-9, ст. 111-11 ГПК України ( 1798-12 ), Вищий господарський суд України ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ДПІ у м. Феодосії залишити без задоволення, а постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 02.12.2003 р. - без змін.