Про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення

Постанова від 2005-03-11 № 2-25/10229-2004 · Не визначено

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.03.2005 Справа N 2-25/10229-2004

(ухвалою Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 28.04.2005 відмовлено у порушенні провадження з перегляду)

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Кривди Д.С.,

суддів: Жаботиної Г.В., Уліцького А.М.

розглянувши касаційну скаргу Євпаторійської ОДПІ

на постанову від 11.11.2004 Севастопольського апеляційного господарського суду

у справі N 2-25/10229-2004 господарського суду АР Крим

за позовом Євпаторійського морського торгівельного порту

до Євпаторійської ОДПІ

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення

за участю представників сторін

від позивача: у засідання не прибули

від відповідача: Курочкіна Н.М., дов.

ВСТАНОВИВ:

Євпаторійський морський торгівельний порт звернувся до господарського суду АР Крим з позовом до Євпаторійської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення N 0000402200/0 від 15.06.2004, винесеного на підставі акту перевірки від 11.06.2004 N 227/23-01, в якому визначено порушення позивачем ст. 1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" ( 185/94-ВР ) по експорту мембран іоноселективного електроду для визначення високо зарядних фосфат іонів нерезиденту.

Позивач доводив, що зазначена у акті продукція експортована ПП "Детройт" по договору комісії, оплата нерезидентом за продукцію здійснена на рахунок ПП "Детройт", а позивач за умовами договору комісії у розрахунках в іноземній валюті не набув прав на одержання іноземної валюти.

Рішенням від 16-25.08.2004 господарський суд АР Крим (суддя Маргаритов М.В.) позов задовольнив, встановивши, що валютна виручка за контрактом укладеним комісіонером надходить до комісіонера і відповідальність позивача за порушення строків розрахунку в іноземній валюті відсутня.

Постановою від 11.11.2004 Севастопольського апеляційного господарського суду (колегія суддів у складі: Фенько Т.П. - головуючий, Градова О.Г., Волков К.В.) рішення залишено без змін.

Євпаторійська ОДПІ звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення і постанову скасувати як невідповідні обставинам справи та податковому законодавству.

Ухвалою від 25.01.2005 Вищий господарський суд України порушив касаційне провадження у справі.

Заслухавши суддю-доповідача Уліцького А.М., пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи, Вищий господарський суд України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

З обставин встановлених судами першої та апеляційної інстанції вбачається, що позивач щодо спірної партії мембран іоноселективного електроду для визначення високо зарядних фосфат іонів не був стороною по зовнішньоекономічному контракту і підстав для отримання виручки в іноземній валюті за контрактом і угодою комісії, укладеною з ПП "Детройт", не набув.

Вказані угоди у встановленому порядку не були визнані недійсними.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" ( 185/94-ВР ) виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у терміни виплати заборгованостей, зазначені в контрактах.

Відповідач не довів участь позивача у контракті та його право на одержання виручки по спірній угоді комісії в іноземній валюті.

Також відповідач не довів визначення податкового зобов'язання у відносинах по розрахунках, здійснених позивачем по спірній партії мембран іоноселективного електроду для визначення високо зарядних фосфат іонів.

Обставини, на які посилався відповідач при розгляді справи, щодо укладених позивачем угод пов'язаних з розрахунками, що здійснені були на виконання угод комісії, не є предметом регулювання порядку здійснення розрахунків в іноземній валюті, тому санкції на підставі Законів України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" ( 185/94-ВР ) та "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) до позивача не підлягали застосуванню.

Зважаючи на викладене, судова колегія дійшла висновку про відмову у задоволені касаційної скарги та залишення без змін постанови апеляційної інстанції.

Керуючись ст.ст. 108, 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 ГПК України ( 1798-12 ), Вищий господарський суд України ПОСТАНОВИВ:

Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 11.11.2004 у справі N 2-25/10229-2004 залишити без змін, а касаційну скаргу без задоволення.