ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21.01.2004 Справа N 5/1812-19/313
(ухвалою Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 23.09.2004 відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Божок В.С,
суддів: Хандуріна М.І., Черкащенко М.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Червоноградської об'єднаної Державної податкової інспекції Львівської області
на ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 07.11.03
у справі господарського суду Львівської області
за позовом ЗАТ "Львів Систем Енерго", м. Червоноград
до Червоноградської ОДПІ Львівської області
про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення N 231/235478/0 Червоноградської ОДПІ від 12.11.02
в судовому засіданні взяли участь представники:
від позивача: Яйчук О.С. - дов. N 1 від 20.01.04.
від відповідача: не з'явилися
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою від 07.11.03 Львівського апеляційного господарського суду відмовлено у відновленні процесуального строку для оскарження рішення від 05.08.03 господарського суду Львівської області, з тих підстав, що відповідно до ст. 53 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ), господарський суд за заявою сторони, прокурора чи зі своєї ініціативи може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк, однак судовою колегією не визнано поважними наведені скаржником причини пропуску строку і не знайдено підстав для відновлення зазначеного строку.
Не погоджуючись з ухвалою Львівського апеляційного господарського суду Червоноградська об'єднана Державна податкова інспекція Львівської області звернулася до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою і просить її скасувати мотивуючи тим, що ухвала прийнята з порушенням норм процесуального права. Посилання суду на невизнання поважними причин пропуску встановленого строку є безпідставними, оскільки в клопотанні про відновлення терміну ОДПІ посилалась на ст. 97 ГПК України ( 1798-12 ) щодо права повторного подання апеляційна скарги після усунення обставин за якими повернуто скаргу.
Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при винесенні оспорюваного судового акту, знаходить необхідним касаційну скаргу задовольнити з наступних підстав.
Господарським судом Львівської області 05.08.03 прийнято рішення з даної справи, яким задоволено позовні вимоги щодо визнання недійсним податкового повідомлення-рішення Червоноградської ОДПІ Львівської області від 12.1102 за N 231/235478/0.
Червоноградська ОДПІ Львівської області звернулася з апеляційною скаргою до Львівського апеляційного господарського суду, яка ухвалою суду від 10.10.03 повернена на підставі п. 2 ч. 1 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ), з посиланням на те, що фінансовий чек не може вважатися належним доказом відправлення копії апеляційної скарги іншій стороні у справі.
Повторна апеляційна скарга Червоноградської ОДПІ Львівської області повернена ухвалою від 07.11.03 Львівського апеляційного господарського суду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) оскільки, що скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання без поважних причин.
Однак, колегія суддів вважає, що Львівський апеляційний господарський суд безпідставно відмовив Червоноградській ОДПІ Львівської області у відновленні строку на подання апеляційної скарги, враховуючи, що перше та друге повернення апеляційної скарги здійсненні ним в порушення п.п. 2, 4 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ).
Висновок про відсутність доказів направлення копії апеляційної скарги іншій стороні у справі суперечить фактичним обставинам справи. До матеріалів апеляційної скарги були додані докази надіслання копії апеляційної скарги, зокрема: фінансовий чек N 894 від 22.09.03, виданий поштовим відділенням.
Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) така квитанція є належним доказом надіслання копії апеляційної скарги іншій стороні у справі. У випадку сумніву у її вірогідності, чи дійшовши висновку про недостатність такого доказу, суд міг і повинен був витребувати додаткові докази, але не мав законних підстав для повернення скарги.
Відповідно до статті 53 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) господарський суд може відновити пропущений процесуальний строк за заявою сторони, прокурора чи зі своєю ініціативи, якщо визнає причину строку поважною.
Таким чином, в порушення вимог ст. 53 ГПК України ( 1798-12 ), суд, повертаючи апеляційну скаргу, не дав належної правової оцінки тій обставині, що пропуск строку стався не з вини скаржника, а внаслідок неправомірного попереднього повернення апеляційної скарги Львівським апеляційним господарським судом.
Зважаючи на викладене, колегія суддів вважає, що Львівським апеляційним господарським судом дана неправильна юридична оцінка обставинам справи, а ухвала Львівського апеляційного господарського суду прийнята з порушення норм процесуального законодавства, у зв'язку з чим вона підлягає скасуванню.
На підставі викладеного, керуючись ст. 111-5, 111-9, ст. 111-11, ст. 111-13 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ), Вищий господарський суд України ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу задовольнити.
Ухвалу від 07.11.03 Львівського апеляційного господарського суду зі справи N 5/1812-19/313 скасувати.
Справу направити до Львівського апеляційного господарського суду для апеляційного перегляду.