ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10.03.2005 Справа N 9/262-н
(ухвалою Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 12.05.2005 відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії: Усенко Є.А. (головуючого судді), суддів: Бакуліної С.В., Глос О.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали касаційної скарги Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому на постанову від 02.11.2004 року Житомирського апеляційного господарського суду у справі N 9/262-н господарського суду Хмельницької області за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Хмельницький хлібокомбінат", м. Хмельницький, до ДПІ у м. Хмельницькому про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення N 0000652303/0/5217 від 10.08.2004 р., в судовому засіданні взяли участь представники: від позивача - Панкулич В.І. (довіреність N 5 від 05.07.2004 р.), від відповідача - Дмитрієва А.Л. (довіреність від 26.01.2005 р. N 1381/9/10), ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Хмельницької області (суддя Олійник Ю.П.) від 20.09.2004 року, залишеним без змін постановою Житомирського апеляційного господарського суду (головуючий суддя: Веденяпін О.А., судді: Черпак Ю.К., Іоннікова І.А.) від 02.11.2004 року, по справі N 9/262-н позов задоволено; визнано недійсним податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Хмельницькому N 0000652303/0/5217 від 10.08.2004 року про завищення ТОВ "Хмельницький хлібокомбінат" бюджетного відшкодування по ПДВ на суму 3003066,00 грн.; стягнуто з відповідача на користь позивача 85,00 грн. відшкодування державного мита та 118,00 грн. відшкодування сплачених витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
В касаційній скарзі ДПІ у м. Хмельницькому просить скасувати постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 02.11.2004 року по справі N 9/262-н та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову ТОВ "Хмельницький хлібокомбінат" відмовити, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права, а саме: пп. 7.4.5 п. 7.4, пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ).
Відзиву на касаційну скаргу позивач не надіслав.
Заслухавши пояснення по касаційній скарзі представника відповідача, який підтримав викладені в ній доводи, заперечення на касаційну скаргу представника позивача, перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в постанові апеляційного господарського суду, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами встановлено, що Державною податкової інспекцією у м. Хмельницькому проведено позапланову документальну перевірку позивача щодо правомірності заявлених до відшкодування сум ПДВ за період березень-квітень 2004 року, за наслідками якої складено акт N 1612/233-00378690 від 05.07.2004 року. Поряд з іншими порушеннями визначено, що при отриманні матеріалів, що не підтверджують дані обліку позивача, буде складено додатковий акт або вжиті заходи щодо проведення позапланової виїзної перевірки.
З 04.08.2004 року по 09.08.2004 року ДПІ у м. Хмельницькому проведено додаткову позапланову перевірку позивача щодо правомірності заявлених до відшкодування сум ПДВ, за наслідками якої складено акт N 2059/233-00378690 від 09.08.2004 року. Перевіркою встановлено, що в порушення пп. 7.4.5, пп. 7.2.1, пп. 7.2.3 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) від 03.04.97 року позивачем віднесено до складу податкового кредиту ПДВ в сумі 3003066,20 грн. по податковій накладній N 28 від 26.04.2004 року, внаслідок чого збільшено від'ємне значення чистої суми податкових зобов'язань з ПДВ в квітні 2004 року на 3003066,20 грн.
З матеріалів справи вбачається, що між ПП "Торговий дім "Семарт", м. Дніпропетровськ та позивачем укладено договір N 230404 від 23.04.2004 року, згідно умов якого (п. 1.1, пп. 5.2.1, п. 7.1) ПП "Торговий дім "Семарт" зобов'язувався передати позивачу товар належної якості і в обумовленій договором (специфікаціями) кількості та асортименті, а позивач - забезпечити розвантаження та прийом даного товару протягом 3-х днів з моменту його доставки на місце призначення, розрахунки - протягом 30-ти днів з дня виставлення рахунку. До вищеназваного договору складена специфікація N 1 від 26.04.2004 р., в якій визначено найменування товару, зокрема, осі з зажимом, фасонні, розпилювачі прецизійні, вали, клапани прецизійні, загальною кількістю 27650 штук, загальною вартістю 18018397,20 грн.
Прийняття вищезазначеного товару позивачем підтверджується накладною N 260404 від 26.04.2004 року на суму 18018397,20 грн., в тому числі ПДВ - 3003066,20 грн., згідно якої ТОВ "Хмельницький хлібокомбінат" оприбуткував частини до універсальних перетворювачів тиску на рахунку бухгалтерського обліку N 281.1 "Товари в оптовій торгівлі" в сумі 15015331,00 грн. На підставі податкової накладної N 28 від 26.04.2004 року на загальну суму 18018397,20 грн. позивачем віднесено до податкового кредиту в квітні 2004 року ПДВ в сумі 3003066,20 грн. На момент прийняття рішення місцевим господарським судом першої інстанції позивач з травня по вересень 2004 року частково оплатив зазначений товар, що підтверджується копіями платіжних доручень.
З матеріалів перевірки вбачається, що позивачем укладено договір комісії з ПП "Юг-Торг-Николаев" (м. Миколаїв) N 15-К від 01.06.2004 року для подальшої реалізації на експорт товару, придбаного у ПП "ТД "Семарт". Згідно актів прийому-передачі товару на комісію б/н та N 2 від 11.06.2004 року товар передано ПП "Юг-Торг-Николаев".
02.07.2004 року податковими органами проведено зустрічну перевірку ПП "Юг-Торг-Николаев", якою встановлено, що останнє на виконання договору комісії уклало контракт від 01.06.2004 року N 11/06 з нерезидентом про продаж частин до універсальних перетворювачів тиску. На перевірку також надано акти прийому-передачі б/н та N 2 від 11.06.2004 року товару (частин до універсальних перетворювачів тиску) в кількості 27650 шт. від позивача. Згідно довідки від 02.07.2004 року реалізація товару не здійснювалася, документів, що достовірно підтверджують транспортування товару з м. Дніпропетровськ до м. Миколаєва, актів приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг), договорів оренди на приміщення, де зберігається зазначений товар на перевірку ПП "ЮГ-ТОРГ-Николаев" не надано. Протоколом огляду від 23.07.2004 року працівниками оперативного відділу ГВ ПМ ДПІ у м. Хмельницькому вилучено зазначений товар в кількості 17 ящиків.
Під час проведення перевірки ДПІ у м. Хмельницькому звернулась з запитом до Хмельницької торгово-промислової палати України із запитом і отримала експертний висновок N С-189 від 29.07.2004 року, яким встановлено, що зразки деталей, надані для проведення експертизи, не відповідають назвам деталей, перерахованих в специфікаціях по договору комісії N 15-К від 01.06.2004 року між ТОВ "Хмельницький хлібокомбінат" та ПП "Юг-Торг-Николаев", вказані в специфікаціях деталі у вказаному вигляді не існують в технічній документації; надані зразки деталей не можуть бути придатними для подальшого використання, ціна деталей завищена, як стверджує відповідач, реалізація товару позивачем відбулася лише на папері без фактичної передачі товарно-матеріальних цінностей.
Апеляційним судом встановлено, що для проведення експертизи відповідач надав лише вісім деталей, проте всі вони не відповідають назвам деталей, перерахованим в специфікаціях N 1 та N 2 від 01.06.2004 року до договору N 15-К від 01.06.2004 року, укладеному між позивачем та ПП "Юг-Торг-Николаев". Як стверджував у судовому засіданні представник позивача і проти чого не заперечував представник відповідача, зразки на експертизу відбирались у ПП "Юг-Торг-Николаев" без участі представника позивача. Останній же заперечує, що вилучені працівниками ГВ ПМ ДПІ у м. Хмельницькому 17 ящиків товару мають відношення до договору N 15-К від 01.06.2004 р. В матеріалах справи відсутні належні докази, які б спростували даний факт і підтверджували б, що надані податковим органом на експертизу деталі є саме товаром, придбаним позивачем у ПП "Торговий дім "Семарт" згідно податкової накладної N 26 від 26.04.2004 року.
19.07.2004 року між ПП "ДНВ", м. Дніпропетровськ та позивачем укладено договір N 190704, на підставі якого згідно накладної N 200704/1 від 20.07.2004 року та податкової накладної N 136 від 20.07.2004 року позивачем продано вищезазначений товар на загальну суму 18069072,20 грн., з яких 3011512,00 грн. - ПДВ.
На підставі акта перевірки від 09.08.2004 року відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення N 0000652303/0/5217 від 10.08.2004 року щодо завищення суми бюджетного відшкодування з ПДВ за 4-й місяць 2004 року в розмірі 3003066 грн. згідно пп. "б" пп. 4.2.2 ст. 4, пп. 17.1.3 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) від 21.12.2000 року, пп. 7.4.5, пп. 7.2.1, пп. 7.2.3 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) від 03.04.97 року. Зазначене податкове повідомлення-рішення оскаржене в адміністративному порядку позивачем не було.
Державною податковою інспекцією у м. Хмельницькому визначено порушення ТОВ "Хмельницький хлібокомбінат" пп. 7.4.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) від 03.04.97 року, згідно якого не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними. У разі коли на момент перевірки платника податку податковим органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються непідтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.
Господарським судами встановлено, що згідно актів перевірки від 06.07.2004 року (а.с. 22-36) та 09.08.2004 року (а.с. 11-20) ТОВ "Хмельницький хлібокомбінат" надав ДПІ у м. Хмельницькому податкову накладну N 28 від 26.04.2004 року на суму 18018397,20 грн. з ПДВ (а.с. 43), на підставі якої ТОВ "Хмельницький хлібокомбінат" включило 3003066,22 грн. до податкового кредиту по ПДВ, а отже, суди дійшли вірного висновку, що ним не порушено пп. 7.4.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ), оскільки податкова накладна N 28 від 26.04.2004 року була наявна на момент перевірки.
Такий висновок не суперечить пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ), який визначає обов'язкові реквізити податкової накладної: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) назву юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платника податку на додану вартість; е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну назву отримувача; ж) ціну поставки без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; й) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.
Суди встановили, що податкова накладна N 28 від 26.04.2004 року відповідає всім вищезазначеним вимогам, а тому посилання ДПІ у м. Хмельницькому на відсутність в накладній графи опис (номенклатура) товарів (робіт, послуг) та кількість (обсяг, об'єм) безпідставне, оскільки зазначена графа податкової накладної заповнена, визначено, що передаються осі з зажимом, осі фасонні, розпилювачі прецизійні, вали, клапани прецизійні, визначена їх кількість в штуках, що підтверджується також первинними бухгалтерськими документами (накладна N 260404 від 26.04.2004 року та специфікацією N 1 від 26.04.2004 року до договору N 230404 від 23.04.2004 року, доказами оплати товару).
Згідно пп. 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому ст. 9 цього Закону. Судами встановлено відсутність порушення позивачем вимог вищеназваного Закону при складанні податкової накладної.
Оскільки жоден із зазначених у акті перевірки договорів (купівлі-продажу, комісії) не визнано в судовому порядку недійсними, судами правомірно спростовано посилання відповідача на невідповідність заявленого в документах товару фактично отриманому по цим договорам.
Враховуючи наведене, постанова Житомирського апеляційного господарського суду є такою, що відповідає вимогам чинного законодавства.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-8, п. 1 ч. 1 ст. 111-9, ст. 111-11 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ), Вищий господарський суд України ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ДПІ у м. Хмельницькому від 01.12.2004 року N 20967/9/10 на постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 02.11.2004 року у справі N 9/262-н залишити без задоволення, а постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 02.11.2004 року у справі N 9/262-н - без змін.