ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
11.05.2006
Вищий адміністративний суд України <...>, розглянувши касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства <...> на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 04.08.2005 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 28.11.2005 по справі за позовом Відкритого акціонерного товариства <...> до Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, ВСТАНОВИВ:
Відкрите акціонерне товариство <...> (далі по тексту - позивач, ВАТ <...>) звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції (далі по тексту - відповідач, Нікопольська ОДПІ) про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 27.05.2002, яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 778378,80 грн. та застосовано штрафні фінансові санкції у розмірі 389189,40 грн.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 04.08.2005, яке залишено без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 28.11.2005, у задоволенні позову ВАТ <...> відмовлено повністю.
Рішення судів першої та апеляційної інстанцій мотивовані тим, що оплатне відступлення позивачем своєї частки у статутному фонді Товариства з обмеженою відповідальністю <...>, здійснене на підставі укладених договорів про продаж частки у статутному фонді, підпадає під поняття "продажу товарів (робіт, послуг)", визначене в п. 1.31 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ), а отже є об'єктом оподаткування податком на додану вартість.
ВАТ <...>, не погоджуючись з вищевказаними судовими рішеннями, подало касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 04.08.2005 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду та ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги ВАТ <...> задовольнити з підстав порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, Вищий адміністративний суд України вважає, що касаційна скарга ВАТ <...> підлягає задоволенню з наступних підстав.
Так, судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що позивачем при здійсненні операцій з продажу частини частки в статутному фонді (корпоративного права) не нараховано та не сплачено податок на додану вартість.
Поряд з цим, відповідно до п. 1.8 ст. 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) корпоративні права - це право власності на статутний фонд (капітал) юридичної особи або його частку (пай), включаючи права на управління, отримання відповідної частки прибутку такої юридичної особи, а також активів у разі її ліквідації відповідно до чинного законодавства, незалежно від того, чи створена така юридична особа у формі господарського товариства, підприємства, заснованого на власності однієї юридичної або фізичної особи, або в інших організаційно-правових формах.
Підпунктом 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону України "Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) встановлено, що об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з продажу товарів (робіт, послуг) на митній території України, в тому числі операції з оплати вартості послуг за договорами оренди (лізингу) та операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору) для погашення кредиторської заборгованості заставодавця.
Згідно з п. 1.4 ст. 1 наведеного Закону ( 168/97-ВР ) продажем товарів визнаються будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків її надання. При цьому товарами є матеріальні та нематеріальні активи, а також цінні папери та деривативи, що використовуються у будь-яких операціях, крім операцій емісії та погашення (п. 1.6 ст. 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ).
Тобто, на думку судової колегії, активами законодавець визначив основні фонди та оборотні активи у будь-якому виді, що відрізняються від коштів, цінних паперів, деривативів, об'єкти інтелектуальної, в т. ч. промислової власності, а також інші аналогічні права, визнані у порядку, встановленому відповідним законодавством, об'єктом права власності платника податку.
Зміст наведених приписів свідчить про те, що частка у статутному фонді (корпоративні права) не є товаром з точки зору оподаткування податком на додану вартість, а тому операції з їх продажу не є об'єктом оподаткування цим податком, а отже висновки судів першої та апеляційної інстанції в цій частині не відповідають вимогам чинного законодавства.
Вищий адміністративний суд України вважає за необхідне зазначити, що господарським судом Дніпропетровської області та Дніпропетровським апеляційним господарським судом повно і правильно встановлено обставини по справі, але судові рішення ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Згідно зі ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.
Таким чином, на думку Вищого адміністративного суду України, вимоги касаційної скарги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, а рішення господарського суду Дніпропетровської області від 04.08.2005 та ухвала Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 28.11.2005 підлягають скасуванню в повному обсязі, з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог Відкритого акціонерного товариства <...> в повному обсязі.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України ( 2747-15 ), суд ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства <...> на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 04.08.2004 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 28.11.2005 задовольнити.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 04.08.2004 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 28.11.2005 скасувати повністю.
Прийняти нове рішення, яким позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства <...> задовольнити.
Визнати нечинними податкове повідомлення-рішення Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції від 27.05.2002, яким Відкритому акціонерному товариству <...> визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 778378,80 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 389189,40 грн.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.