ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17.03.2005 Справа N 34/514(18/456)
(ухвалою Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 30.06.2005 відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: Дерепи В.І. - головуючого (доповідача), Стратієнко Л.В., Чабана В.В.
за участю повноважних представників:
позивача - Лаптієва А.М., Вороніної І.Г.,
відповідача - Кишковського О.В.,
прокурора - Головатюка Л.Д.,
розглянувши у відкритому засіданні касаційне подання Генеральної прокуратури України в інтересах Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Міністерства оборони України
на постанову від 22 листопада 2004 року Київського апеляційного господарського суду
у справі N 34/514(18/456)
за позовом Заступника Генерального прокурора України в інтересах Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Міністерства оборони України
до ТзОВ "РегіонІнвест"
про визнання недійсним договору,
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою господарського суду м. Києва від 20 жовтня 2004 року задоволене клопотання Заступника Генерального прокурора України про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно майнового комплексу загальною площею 3930,30 кв. м, розташоване за адресою: м. Київ, вул. Січневого Повстання, 38 та майнового комплексу загальною площею 5907,20 кв. м, розташоване за адресою: м. Київ, вул. Січневого Повстання, 40.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 22 листопада 2004 року ухвалу суду скасовано. Матеріали справи повернуті до господарського суду м. Києва.
У касаційному поданні Генеральна прокуратура України просить вказану постанову суду скасувати, оскільки при її прийнятті були порушені норми матеріального і процесуального права та залишити без змін ухвалу місцевого суду.
Перевіривши матеріали справи та на підставі встановлених в ній фактичних обставин, проаналізувавши правильність застосування господарськими судами, при прийнятті оскаржуваної постанови, норм матеріального і процесуального права, суд вважає, що касаційне подання підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст.ст. 66, 67 ГПК України ( 1798-12 ), господарський суд за заявою сторони або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Позов забезпечується накладенням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві.
Як вбачається з матеріалів справи, виносячи ухвалу місцевий суд задовольнив клопотання Заступника Генерального прокурора України про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на передане за договором міни нерухоме військове майно.
Скасовуючи ухвалу місцевого суду, суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про те, що місцевий господарський суд, накладаючи арешт на майно майнових комплексів, не обґрунтував, що відповідач має наміри відчужувати приміщення, розташовані за адресою: м. Київ, вул. Січневого Повстання, 38 та 40, передані відповідачеві Міністерством оборони України за договором міни від 22 вересня 2004 року.
Суд вважає, що апеляційний господарський суд, також, неправильно встановив, що ухвала суду першої інстанції винесена без врахування всіх обставин справи, оскільки не містить найменування і позначень будівель, споруд, на які накладений арешт, оскільки в ухвалі суду зазначено на яке конкретно майно накладається арешт.
Враховуючи наявність достатніх підстав про те, що невжиття заходів до забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, суд вважає, що місцевий господарський суд повно і всебічно з'ясував та перевірив обставини справи, дав належну правову оцінку всім доказам та виніс законну і обґрунтовану ухвалу, яку необхідно залишити без змін.
Разом з тим, постанова апеляційного господарського суду, як прийнята з порушенням норм процесуального права підлягає скасуванню.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 ГПК України ( 1798-12 ), Вищий господарський суд України, ПОСТАНОВИВ:
Касаційне подання Генеральної прокуратури України задовольнити.
Постанову Київського апеляційного господарського суду від 22 листопада 2004 року скасувати.
Ухвалу господарського суду м. Києва від 20 жовтня 2004 року залишити без змін.
Справу повернути господарському суду м. Києва для розгляду.