Аналогічне правове регулювання містилося і у Цивільному кодексі УРСР ( 1540-06 ) в редакції 18.07.1963 року.
Згідно зі статтею 62 цього Кодексу ( 1540-06 ) угода, укладена однією особою (представником) від імені другої особи (яку представляють) в силу повноваження, що ґрунтується на довіреності, законі або адміністративному акті, безпосередньо створює, змінює та припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку представляють.
Відповідно до статті 64 ЦК УРСР ( 1540-06 ) довіреністю визнається письмове уповноваження, яке видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність юридичній особі може бути видана тільки на укладення угод, що не суперечать її статутові (положенню) або загальному положенню про організації даного виду.
Повноваження відособленого підрозділу юридичної особи стосовно укладення угод від імені цієї особи, визначаються її установчими документами, положенням про відособлений підрозділ, яке затверджується юридичною особою, або довіреністю, виданою у встановленому порядку керівникові цього підрозділу.
Повноваження директора закріплені у Положенні про Івано-Франківську обласну дирекцію НАСК "Оранта". Згідно з пунктом 3.2 цього Положення директор має право: діяти від імені Компанії в межах повноважень, наданих йому довіреністю голови Правління, Типовим положенням та цим Положенням, укладати від імені Компанії страхові, господарські та інші угоди відповідно до повноважень, наданих йому довіреністю голови Правління.
Як встановлено господарським судом Івано-Франківської області на час укладання спірного договору повноваження директора Кобильчука В.П. визначалися довіреністю від 15.01.2002 року N 6-14/113-02, а не довіреністю від 12.04.2000 року N 09-14/122.
Виданою 15.01.2002 довіреністю Кобильчук В.П. був уповноважений від імені НАСК "Оранта" укладати, зокрема, договори страхування, застави, договори, пов'язані з господарською діяльністю дирекції та відчужувати рухоме і нерухоме майно НАСК "Оранта" за окремим дорученням Правління.
З огляду на зазначені обставини, місцевий господарський суд дійшов правильного висновку про відсутність у Кобильчука В.П. права на підписання спірного договору.
Угода, укладена представником юридичної особи або керівником її відособленого підрозділу без належних повноважень на її укладення або з перевищенням цих повноважень, повинна бути згідно зі статтею 48 ЦК УРСР ( 1540-06 ) визнана недійсною, як така, що не відповідає вимогам закону.
Неправильно застосувавши норми матеріального права, суд апеляційної інстанції безпідставно скасував законне і обґрунтоване рішення місцевого господарського суду.
Відповідно до статті 111-9 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) касаційна інстанція, за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, залишити в силі одне із раніше прийнятих рішень або постанов.
Отже, постанова апеляційної інстанції підлягає скасуванню, а відповідаюче матеріалам справи та законодавству рішення господарського суду Івано-Франківської області - залишенню без змін.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9 - 111-11 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ), Вищий господарський суд України, ПОСТАНОВИВ:
Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 09.11.2006 у справі N 5/6 - скасувати.
Рішення господарського суду Івано-Франківської області від 13.06.2006 у цій справі - залишити без змін.
Касаційну скаргу Івано-Франківської обласної дирекції НАСК "Оранта", м. Івано-Франківськ - задовольнити.
Головуючий, суддя О.Муравйов
Суддя Т.Гоголь
Суддя Л.Продаєвич