ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22.03.2005 Справа N 9/283/3
(ухвалою Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 23.05.2005 відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: головуючого, судді М.В. Кузьменка, судді І.М. Васищака, судді В.М. Палій, розглянувши касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Чернігівбуд" на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 22.12.2004 р. у справі N 9/283/3 за позовом Відкритого акціонерного товариства "Чернігівбуд" до Чернігівського обласного державного об'єднання спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Чернігівспиртгорілка", 3-тя особа Закрите акціонерне товариство "Чернігівський лікеро-горілчаний завод "Чернігівська горілка", про визнання недійсним договору N 229 від 05.03.99 р., за участю представників сторін: від позивача - не з'явився, від відповідача - не з'явився, від 3-тьої особи - не з'явився, ВСТАНОВИВ:
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 22.12.2004 р. (головуючий, суддя Шаргало В.І., судді Ланченко Л.В., Пилипчук Н.Г.) відмовлено Відкритому акціонерному товариству "Чернігівбуд" у прийнятті до провадження апеляційної скарги на ухвалу господарського суду Чернігівської області від 12.07.2004 р. у справі N 9/282/3 про поновлення провадження у даній справі.
Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що з огляду на приписи ст. 79 та ч. 1 ст. 106 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) ухвали про поновлення провадження у справі оскарженню не підлягають.
Не погоджуючись з ухвалою суду апеляційної інстанції, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить суд її скасувати та направити апеляційну скаргу ВАТ "Чергінівбуд" на ухвалу господарського суду Чернігівської області від 12.07.2004 р. на розгляд до суду апеляційної інстанції.
У своїй касаційній скарзі скаржник посилається на порушення судом апеляційної інстанції ст.ст. 55, 64, 124 Конституції України ( 254к/96-ВР ).
Колегія суддів, приймаючи до уваги, що в силу положень ч. 2 ст. 111-13 ГПК України ( 1798-12 ), касаційні скарги на ухвали місцевого або апеляційного господарських судів розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення місцевого господарського суду, постанови апеляційного господарського суду, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом норм матеріального і процесуального права при ухвалені оскаржуваного судового акта, знаходить касаційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню з таких підстав.
За приписами ст. 129 Конституції України ( 254к/96-ВР ) встановлені основні засади судочинства, до якого віднесено забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.
Зазначена конституційна норма конкретизована законодавцем у статті 12 Закону України "Про судоустрій України" ( 3018-14 ), згідно з якою учасники судового процесу та інші особи у випадках і порядку, передбачених процесуальним законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.
Таким чином, реалізація конституційного права на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення названим законом ставиться в залежність від положень процесуального закону.
Отже, Господарський процесуальний кодекс України ( 1798-12 ) повинен містити імперативні норми про те, в яких випадках учасник судового процесу має право оскаржити ухвалу суду в апеляційному чи касаційному порядку.
Відповідно до ст. 22 ГПК України ( 1798-12 ) (права та обов'язки сторін), сторони мають право оскаржувати судові рішення господарського суду в установленому цим кодексом порядку.
В силу статті 106 ГПК України ( 1798-12 ) ухвали місцевого господарського суду можуть бути оскаржені у апеляційному порядку у випадках, передбачених Господарським процесуальним кодексом України та Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ( 2343-12 ).
Частиною 3 статті 79 ГПК України ( 1798-12 ) передбачено, що господарський суд поновлює провадження у справі після усунення обставин, що зумовили його зупинення. Про зупинення провадження у справі та його поновлення виноситься ухвала (ч. 4 ст. 79 ГПК України).
Права сторін на оскарження ухвали саме про поновлення провадження у справі дана норма не передбачає.
Колегією суддів встановлено, що позивачем оскаржувалася в апеляційному порядку ухвала господарського суду Чернігівської області від 12.07.2004 р. у справі N 9/283/3 про поновлення провадження у даній справі. Вказана ухвала винесена на підставі ч. 4 ст. 79 ГПК України ( 1798-12 ).
Оскільки права сторін на оскарження ухвали про поновлення провадження у справі дана стаття ГПК України ( 1798-12 ) не передбачає, то колегія суддів вважає правильним висновок суду апеляційної інстанції про відмову у прийнятті апеляційної скарги Відкритого акціонерного товариства "Чернігівбуд" на ухвалу місцевого суду від 12.07.2004 р. про поновлення провадження у справі, яка не підлягає оскарженню.
Ухвала Київського апеляційного господарського суду про відмову у прийнятті апеляційної скарги позивача на ухвалу суду першої інстанції, яка не підлягала оскарженню, відповідає вимогам Конституції України ( 254к/96-ВР ) (ч. 2 ст. 6), де передбачено, що органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією межах і відповідно до законів України.
Керуючись статтями 106, 111-5, 111-7, 111-9, 111-11, 111-13 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ), колегія суддів ПОСТАНОВИЛА:
Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Чернігівбуд" залишити без задоволення, а ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 22.12.2004 р. у справі N 9/283/3 - без змін.