Акт державного органу - це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин має обов'язків характер для суб'єктів цих відносин.
Як зазначено Головою Верховної Ради України 12.12.2006 лист N 01-5/236 за ст. 116 Конституції України ( 254к/96-ВР ) управління об'єктами державної власності відповідно до закону здійснює Кабінет Міністрів України. Законом України "Про управління об'єктами державної власності" ( 185-16 ) передбачено, що управління об'єктами державної власності - це здійснення Кабінетом Міністрів України та уповноваженими ним органами повноважень щодо реалізації прав держави як власника таких об'єктів, пов'язаних з володінням користування і розпорядженням ними у межах визначених законодавством з метою задоволення державних та суспільних потреб.
Таким чином за урядом уповноваженими ним органом законодавчо закріплено право здійснення повноважень щодо реалізації прав держави як власника зазначених об'єктів.
Правовим наслідком розпорядження Кабінету Міністрів України N 716-р ( 716-2004-р ) "Про вилучення та надання в оренду земельної ділянки" стало розпорядження Севастопольської міської державної адміністрації N 1649-р "Про передачу в оренду земельної ділянки ТОВ "Реал Істейт АГ" для будівництва та обслуговування бази відпочинку в районі м. Сарич". Відповідно до цього розпорядження було припинено право постійного користування землею у ДП "Укрінвестбуд" і анульований державний акт на право постійного користування N 8/3-М-01 від 12.08.2004.
Зазначене розпорядження Севастопольської міської державної адміністрації N 1649-р "Про передачу в оренду земельної ділянки ТОВ "Реал Істейт АГ" для будівництва та обслуговування бази відпочинку в районі м. Сарич" не скасовано, в установленому законом порядку не оскаржувалось і на момент укладення спірного договору від 28.10.2004 було чинним.
Відповідно до ст. 5 ЦК України ( 435-15 ) акти цивільного законодавства регулюють відносини з дня набрання ними чинності.
Акт цивільного законодавства, зокрема, наступні постанови Кабінету Міністрів України стосовно спірної земельної ділянки не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли він пом'якшує або скасовує цивільну відповідальність особи. Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав і обов'язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.
Як зазначено в п.2 мотивувальної частини рішення Конституційного суду України від 09.02.1999 N 1-рп/99 ( v001p710-99 ) у справі про зворотну дію в часі законів та інших нормативних актів, за частиною першою ст. 58 Конституції України ( 254к/96-ВР ) дію нормативно-правового акту в часі треба розумі так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.
Згідно ст. 6 ЦК України ( 435-15 ) сторони в договорі не мають права відступати від положень актів цивільного законодавства, якщо обов'язковість для сторін актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами, а отже розпорядження Кабінету Міністрів України від 08.10.2004 N 716-р ( 716-2004-р ) "Про вилучення та надання в оренду земельної ділянки" є обов'язковим для виконання для Севастопольської міської державної адміністрації.
Вищий господарський суд України констатує необхідність застосування судової практики Європейського суду з прав людини у національному законодавстві як інструменту функціонування Конвенції про захист прав людини та основних свобод ( 995_004 ), що є частиною національного законодавства України.
Зокрема, згідно рішення Європейського суду з прав людини від 24.06.2003 "Stretch проти Об'єднаного Королівства Великобританії і Північної Ірландії" визнання недійсним договору згідно якого покупець отримав майно від держави та подальше позбавлення його цього майна на підставі того, що державний орган порушив закон є неприпустимим.
Зазначене стосується вищезазначених постанов і розпоряджень Кабінету Міністрів України, які в подальшому були скасовані органом виконавчої влади.
Порушень ст.ст. 203, 215 ЦК України ( 435-15 ) при укладенні договору оренди касаційна інстанція не вбачає.
Касаційна інстанція констатує, що вина посадових осіб Севастопольської міської державної адміністрації згідно порушеної кримінальної справи не доведена, вирок суду з цієї справи відсутній, проте, при встановлені інших пов'язаних із цим обставин суд першої інстанції не позбавлений права на перегляд рішення за нововиявленими обставинами.
Виходячи з викладеного, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-8, 111-9, 111-11 ГПК України ( 1798-12 ), Вищий господарський суд України ПОСТАНОВИВ:
Постанову Київського апеляційного господарського суду від 19.09.2006 та рішення господарського суду м. Києва від 07.06.2006 у справі N 47/83 господарського суду м. Києва залишити без змін, а касаційну скаргу та касаційне подання - без задоволення.
Головуючий В.Овечкін
Судді Є.Чернов В.Цвігун