Конституцією України ( 254к/96-ВР ) передбачено, що закон вступає в дію через 10 днів з дня його офіційного оприлюднення, якщо інше не передбачено самим законом, але не раніше дня його оприлюднення (ст.94).
Висновок апеляційного суду про те, що спірні приміщення в оренду не здавалися не грунтуються на матеріалах справи.
Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до умов договору від 30.01.2001 р. позивач отримав у тимчасове користування приміщення і цей факт підтверджується актом. У договорі зазначено, що акт приймання-передачі орендованого майна (а.с.91) є невід'ємною і складовою частиною договору і додається до договору (а.с.11). Місцевий суд також дійшов обгрунтованого висновку про наявність у сторін орендних відносин, оскільки вони декілька разів укладали до договору додаткові угоди. Позивач також не довів у суді, що перерахування ним частки орендних платежів по платіжних дорученнях було зроблено за іншою угодою.
Регіональне відділення ФДМ України по Донецькій області вважає вимоги орендаря-позивача щодо визнання договору оренди недійсним безпідставними.
Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про неправильне застосування судом апеляційної інстанції Закону України "Про оренду державного та комунального майна" ( 2269-12 ), що є підставою для скасування постанови.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-10, 111-11 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ), Вищий господарський суд України ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Головного управління статистики у Донецькій області задовольнити.
Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 27.03.2007 р. у справі N 10/285-пд скасувати.
Рішення господарського суду Донецької області від 23.01.2007 р. залишити без змін.
Головуючий, суддя В.Овечкін
Судді Є.Чернов В.Цвігун