ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23.06.2004 Справа N 40/442
(ухвалою Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 23.09.2004 відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого, судді Щотки С.О.
суддів Семчука В.В., Бур'янової С.С.
розглянувши касаційну скаргу Державного територіального-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця"
на постанову Київського апеляційного господарського суду від 9 грудня 2003 року
у справі N 40/442
за позовом Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця" (далі - Залізниця)
до Громадської організації "Об'єднання ділових людей-випускників Українського інституту підприємництва" (далі - Організація)
про визнання недійсним договору оренди
за участю представників
позивача: Кисіль Д.А.;
відповідача: не з'явились;
ВСТАНОВИВ:
У липні 2003 року Залізниця звернулася до господарського суду м. Києва з позовною заявою, в якій просить визнати недійсним договір оренди державного майна (нежилого приміщення) N 75/1 від 26 березня 2002 року укладеного між Київською технічною школою залізничного транспорту та Організацією.
Рішенням господарського суду м. Києва від 21 жовтня 2003 року (суддя Смірнова Л.Г.) позов задоволено, визнано недійсним на підставі статті 48 ЦК УРСР ( 1540-06 ) договір оренди N 75/1 нежитлового приміщення, розташованого за адресою: м. Київ, пр-т Перемоги, 102, укладеного 26 березня 2002 між Київською технічною школою залізничного транспорту та Організацією N 75/1 та припинено його дію на майбутнє, з моменту набрання рішенням суду у даній справі законної сили та стягнуто судові витрати.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 9 грудня 2003 року (судді Моторний О.А., Кошіль В.В., Карась О.В.) рішення місцевого господарського суду скасовано, в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Залізниця звернулася з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить постанову апеляційного господарського суду скасувати, оскільки ним порушені норми матеріального права та залишити в силі рішення місцевого господарського суду.
Заслухавши пояснення представника позивача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали на предмет їх юридичної оцінки апеляційним господарським судом, колегія суддів встановила, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судами, 26 березня 2002 року між Київською технічною школою залізничного транспорту (далі - Школа) та Організацією укладено договір оренди нежитлового приміщення N 75/1 (далі - Договір N 75/1), відповідно до умов якого Школа передає, а Організація приймає в платне користування частину учбового корпусу (1-й поверх) загальною площею 13 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Київ, пр-т Перемоги, 102.
Від імені Школи договір підписано її начальником - Кулєшовим В.П.
Апеляційний господарський суд підставно прийшов до висновку, що до визначення повноважень начальника Школи треба застосовувати Положення про Київську технічну школу залізничного транспорту, яке затверджене начальником Залізниці 25 травня 1998 року. Відповідно до змісту частини 3 п. 5.6 цього Положення начальник технічної школи підписує чеки, платіжні доручення та інші банківські документи, заключає договори.
Проте, апеляційний суд не звернув увагу, що згідно пункту 8 вищевказаного Положення функції управління майном школи здійснює її засновник - Залізниця.
Отже, договори оренди майна, згідно Положення, могла укладати лише Залізниця.
Відповідно до вимог статті 63 ЦК УРСР ( 1540-06 ), угода, укладена від імені другої особи особою, не уповноваженою на укладення угоди або з перевищенням повноважень, створює, змінює 3 припиняє цивільні права і обов'язки для особи, яку представляють, лише в разі подальшого схвалення угоди цією особою.
Місцевим судом встановлена відсутність будь-яких дій, які б свідчили про подальше схвалення Залізницею оспорюваного Договору N 75/1.
Отже, місцевий господарський суд дійшов правильного висновку, що Договір N 75/1 від 26 лютого 2002 року є недійсним на підставі статті 48 ЦК УРСР ( 1540-06 ), оскільки не відповідає вимогам ст. 63 ЦК УРСР.
В порушення ст. 43, 105 ГПК України ( 1798-12 ), Київський апеляційний господарський суд не зазначив доводи, за якими він не погодився з висновками суду першої інстанції, неправильно застосував закони та інші нормативно-правові акти.
Відтак, скасування рішення місцевого господарського суду є не обґрунтованим та безпідставним.
За таких обставин, постанова Київського апеляційного господарського суду від 9 грудня 2003 року у цій справі підлягає скасуванню, а рішення господарського суду м. Києва від 21 жовтня 2003 року - залишенню в силі, як законне та обґрунтоване.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-10, 111-11 ГПК України ( 1798-12 ), Вищий господарський суд України ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Державного територіального-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця" задовольнити.
Постанову Київського апеляційного господарського суду від 9 грудня 2003 року у справі N 40/442 скасувати.
Рішення господарського суду м. Києва від 21 жовтня 2003 року у названій справі залишити без змін.