ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11.05.2004 Справа N 8/392-0
(ухвалою Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 02.09.2004 відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Кочерової Н.О.
суддів: Рибака В.В. Черкащенко М.М.
розглянув касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Херсоні
на постанову Запорізького апеляційного господарського суду
від 25.12.2003
у справі N 8/392-0 господарського суду Херсонської області
за позовом відкритого акціонерного товариства "Джерело"
до Державної податкової інспекції у м. Херсоні
про визнання недійсним акту
за участю представників сторін:
від позивача Ханіна В.І дов. N 5 від 19.01.2004 Дружиніна О.І. дов. N 18 від 07.05.2004
від відповідача не з'явилися
ВСТАНОВИВ:
В серпні 2003 року відкрите акціонерне товариство "Джерело" пред'явило в суді позов до Державної податкової інспекції у м. Херсоні про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення N 0001412600/0 від 17.07.2003, яким йому визначено податкове зобов'язання по податку на додану вартість в сумі 85917,11 грн. та застосовані фінансові санкції в сумі 42958,55 грн.
Рішенням господарського суду Херсонської області від 14.10.2003 (суддя Хом'якова В.В.) в задоволенні позову відмовлено.
Відмовляючи в позові, господарський суд виходив з того, що на момент перевірки позивача з питань дотримання податкового законодавства останнім не були надані податкові накладні або банківські документи, які б підтверджували право на податковий кредит.
Постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 25.12.2003 (судді: Юхименко О.В, Коробка Н.Д., Радченко О.П.) рішення скасовано.
Позов задоволено. Визнано недійсним податкове повідомлення-рішення N 0001412600/0 від 17.07.2003.
Скасовуючи рішення і задовольняючи позов, апеляційний господарський суд виходив з того, що надані суду податкові накладні, а також книги придбання товарів (робіт, послуг) за 2001-2002 роки підтверджують правомірність віднесення позивачем сум сплаченого ПДВ до податкового кредиту.
В касаційній скарзі Державна податкова інспекція у м. Херсоні просить скасувати постанову апеляційного господарського суду та залишити без змін рішення господарського суду, посилаючись на порушення п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ). При цьому відповідач зазначив, що відсутні банківські документи які б підтверджували перерахування коштів в оплату вартості товарів.
Заслухавши пояснення представників позивача, перевіривши повноту встановлених судом обставин справи та їх юридичну оцінку, Вищий господарський суд України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Відповідно до п.п. 7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів ( робіт, послуг) вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи матеріальних активів, що підлягають амортизації.
Згідно п.п. 7.4.5 п.7.4 ст. 7 цього Закону ( 168/97-ВР ) не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними.
Задовольняючи позов, апеляційний господарський суд встановив, що позивачем до податкового кредиту віднесені суми сплаченого ПДВ, які підтверджуються податковими накладними N 225 від 10.02.2001, N 751 від 28.08.2001, N 225 від 19.03.2001, N 1129 від 20.11.2001, б/н від 30.04.2002. Вказані податкові накладні були надані позивачем господарському суду і апеляційному господарському суду і були предметом дослідження.
Досліджена апеляційним господарським судом і Книга обліку придбання, в якій відображені господарські операції по яких були видані податкові накладні.
Враховано апеляційною інстанцією і акт планової документальної перевірки ВАТ "Джерело" від 02.10.2002 за період з 01.04.2000 по 01.07.2002 в якому порушень податкового законодавства не виявлено.
Акт податкової перевірки, який став підставою прийняття оспорюваного податкового повідомлення-рішення, складений 19.06.2003, охоплює період віднесення податкових накладних до податкового кредиту, які були предметом дослідження і попередньої перевірки і наявність яких в апеляційному господарському суді не спростована.
Враховуючи межі перегляду справи в касаційній інстанції, Вищий господарський суд України вважає, що доводи касаційної скарги щодо порушення апеляційним господарським судом п.п. 7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) не заслуговують на увагу.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України ( 1798-12 ) ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Херсоні залишити без задоволення, а постанову від 25.12.2003 Запорізького апеляційного господарського суду у справі N 8/392-0 без змін.