ВИЩИЙ АРБІТРАЖНИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
23.02.99 Справа N 04-1/1-8/19
( Додатково див.Рішення ВАСУ N 1/46 ( v1_46800-98 ) від 16.12.98 )
Судова колегія з перегляду рішень, ухвал, постанов Вищого арбітражного суду України розглянула заяву орендного підприємства "Точмаш" м. Луганськ про перевірку рішення від 16.12.98 колегії ВАСУ у справі N 1/46 ( v1_46800-98 ) за позовом заявника до державної холдингової компанії "Луганськтепловоз", Фонду державного майна України про визнання недійсним акта оцінки майна компанії в частині включення державного майна, переданого в оренду позивачу, та п. 3 наказу ФДМУ N 23-АТ від 29.09.95 про затвердження цього акта.
Рішенням колегії з розгляду спорів від 16.12.98 ( v1_46800-98 ) у задоволенні позовних вимог відмовлено з огляду на те, що рішенням арбітражного суду Луганської області від 11.06.98, яке вступило в законну силу, встановлено той факт, що включення орендованого цеху до майна холдингової компанії та затвердження акта оцінки ФДМУ проведені правомірно. Заявник просить рішення скасувати, задовольнити позовні вимоги, посилаючись на те, що рішення арбітражного суду Луганської області від 11.06.98 є необгрунтованим та відповідачами порушено законодавство про приватизацію стосовно внесення орендованих основних фондів в акт оцінки.
Судова колегія, перевіривши матеріали справи, встановила таке.
7 жовтня 1993 р. між позивачем та першим відповідачем з дозволу ФДМУ був укладений договір N 2/8 на оренду майна механозбирального цеху N 2 Луганського тепловозобудівельного заводу на строк до 31 грудня 1998 р.
В період дії договору оренди ОП "Точмаш" 12.09.96 подав заяву на приватизацію орендованого майна, але РВ ФДМУ по Луганській області відмовило в її задоволенні з посиланням на те, що орендоване майно є власністю холдингової компанії, а не позивача, це майно правомірно включено до акта оцінки, який затвердив ФДМУ.
Рішенням арбітражного суду Луганської області від 11.06.98 (справа N 05/223-9/181н) дії РВ ФДМУ по Луганській області щодо відмови СП "Точмаш" у проведенні приватизації орендованого майна визнані законними, а також встановлено факт обгрунтованого знаходження спірного орендованого майна в акті оцінки холдингової компанії. Цей факт, в силу ст. 35 АПК України ( 1798-12 ), не повинен доводитися знову при вирішенні інших спорів.
Відповідно до ст. 124 Конституції України ( 254к/96-ВР ) судові рішення ухвалюються іменем України і є обов'язковими для виконання на всій території держави, а ст. 115 АПК ( 1798-12 ) прямо передбачає, що рішення, ухвала, постанова арбітражного суду набирають законної сили негайно після їх прийняття і підлягають обов'язковому виконанню підприємствами, організаціями, посадовими особами.
Отже, цілком обгрунтовано колегія з розгляду спорів ВАСУ відмовила у позові, оскільки факт правомірності знаходження спірного майна в акті оцінки засвідчений судовим рішенням і має преюдиціальну силу.
Таким чином, висновки, викладені в оскаржуваному рішенні ( v1_46800-98 ), відповідають чинному законодавству та матеріалам справи, а тому підстави для його скасування відсутні.
Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 35, 106-108 АПК України ( 1798-12 ), судова колегія з перегляду рішень, ухвал, постанов ПОСТАНОВИЛА:
Рішення від 16.12.98 Вищого арбітражного суду України у справі N 1/46 ( v1_46800-98 ) залишити без змін.
Надруковано: "Вісник Вищого арбітражного суду України", N 2, 1999 р.