Про визнання кредитором

Постанова від 2003-03-25 № Б6340/2-24 · Не визначено

ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

25.03.2003 N Б6340/2-24

Розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ТОВ фірма "Емарх" на постанову Вищого господарського суду України від 11 грудня 2002 року N 6340/2-24 у справі за заявою ТОВ фірма "Емарх" про визнання кредитором ВАТ "Новоіванівський цукровий завод" на загальний суму 754720 грн. 25 коп., встановив:

У липні 2002 року ТОВ фірма "Емарх" звернулось до господарського суду Харківської області із заявою про визнання кредитором ВАТ "Новоіванівський цукровий завод" на загальну суму 754720 грн. 25 коп. Вимоги ТОВ фірма "Емарх" обґрунтовувались тим, що 7 травня 2002 року ухвалою господарського суду Харківської області було порушено справу про банкрутство ВАТ "Новоіванівський цукровий завод". Боржник має заборгованість перед ТОВ фірма "Емарх" за опротестованими простими векселями у сумі 663736 грн. 77 коп; за витратами, пов'язаними з протестом векселів, у сумі 1515 грн.; за отриманими товарно-матеріальними цінностями на 30988 грн. та за сплаченими кредитором 58480 грн. 55 коп. згідно договору поруки від 4 березня 2002 року.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 3 вересня 2002 року визнано майнові вимоги кредитора в розмірі 89468 грн. 48 коп. і включено їх до реєстру вимог у кредиторів у четверту чергу. Відхилено вимоги у частині включення суми 663736 грн. 77 коп. по пред'явлених до сплати у процедурі розпорядження майном векселях.

Ця ухвала мотивована тим, що вимога кредитора щодо сплати вексельної суми виникла 9 липня 2002 року - у день пред'явлення векселів до сплати та після порушення провадження по справі про банкрутство і введення дії мораторію на задоволення вимог кредиторів.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 17 жовтня 2002 року вищевказану ухвалу змінено. Визнано грошові вимоги кредитора в розмірі 753205 грн. 25 коп. і включено їх до четвертої черги реєстру вимог кредиторів. Грошові вимоги ТОВ фірма "Емарх", пов'язані з протестом векселів, у сумі 1515 грн. відхилено.

Постанова апеляційної інстанції обґрунтована тим, що зобов'язання сплатити по векселю виникло у боржника в момент видачі векселів, тобто до порушення провадження по справі про банкрутство. Таким чином, вимоги кредитора по сплаті емітованих боржником векселях є конкурсними. Вимога у сумі 1515 грн., пов'язана з протестом векселів, відхилена, оскільки ці витрати виникли після порушення провадження по справі про банкрутство і відповідно є поточними.

Постановою Вищого господарського суду України від 11 грудня 2002 року N 6340/2-24 постанову Харківського апеляційного господарського суду від 17 жовтня 2002 року скасовано, а ухвалу господарського суду Харківської області від 3 вересня 2002 року залишено без змін з посиланням на те, що зобов'язання векселедавця виникло в момент пред'явлення векселів до сплати, тобто після порушення провадження по справі про банкрутство. Вимоги кредитора за опротестованими векселями визнані поточними вимогами, що виникли у процедурі банкрутства.

Ухвалою Верховного Суду України від 13 лютого 2003 року порушено провадження з перегляду в касаційному порядку постанови Вищого господарського суду України від 11 грудня 2002 року N 6340/2-24 за касаційною скаргою ТОВ фірма "Емарх", де поставлено питання про скасування зазначеної постанови Вищого господарського суду України та залишення без зміни постанови Харківського апеляційного господарського суду від 17 жовтня 2002 року. Посилання зроблені на виявлення різного застосування Вищим господарським судом України одного й того ж положення закону в аналогічних справах та порушення норм матеріального і процесуального права.

Заслухавши доповідача, пояснення представника ТОВ фірма "Емарх", який підтримав доводи касаційної скарги та просив її задовольнити, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд України дійшов висновку, що оскаржена постанова Вищого господарського суду України підлягає скасуванню, а постанову Харківського апеляційного господарського суду від 17 жовтня 2002 року - залишено без зміни із таких підстав.

Вищий господарський суд України, приймаючи постанову, вказав, що зобов'язання векселедавця сплатити визначену суму виконується при пред'явленні векселя до платежу. Оскільки зобов'язання векселедавця виникло в момент пред'явлення векселів до платежу - 9 липня 2002 року - тобто, після порушення справи про банкрутство ВАТ "Новоіванівський цукровий завод", то вимоги ТОВ фірма "Емарх" за опротестованими векселями є поточними, що виникли у процедурі банкрутства.

Проте, такий висновок не відповідає матеріалам справи та положенням закону. Так, згідно з вимогами ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ( 2343-12 ) кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство, є конкурсними.

У відповідності з ч. 3 ст. 4 Закону України "Про обіг векселів в Україні" ( 2374-14 ) у разі видачі (передачі) векселя відповідно до договору припиняються грошові зобов'язання щодо платежу за цим договором та виникають грошові зобов'язання щодо платежу за векселем.

Судами встановлено, що ТОВ фірма "Емарх" є векселедержателем дев'яти векселів, емітованих ВАТ "Новоіванівський цукровий завод", на загальну суму 663736 грн. 77 коп. Векселі були складені 3 жовтня 2001 року, 28 листопада 2001 року, 25 грудня 2001 року, 3 і 4 січня 2002 року, 4 та 18 лютого 2002 року. ТОВ фірма "Емарх" вони передані за актами приймання-передачі від 4 жовтня 2001 року; 3, 17 і 27 грудня 2001 року; 9 січня 2002 року; 12 і 18 лютого 2002 року; 11 березня 2002 року та 10 квітня 2002 року (т. 4, а. с. 9-34).

Провадження у справі про банкрутство ВАТ "Новоіванівський цукровий завод" порушено 7 травня 2002 року (т. 1, а. с. 1).

Грошові зобов'язання щодо платежу за векселем виникли у ВАТ "Новоіванівський цукровий завод" до порушення провадження у справі про банкрутство, і ТОВ фірма "Емарх" є конкурсним кредитором за вимогами до боржника щодо сплати емітованих ним векселів.

У зв'язку з цим постанова Вищого господарського суду України від 11 грудня 2002 року N 6340/2-24 підлягає скасуванню, а постанова Харківського апеляційного господарського суду від 17 жовтня 2002 року - залишенню без зміни.

Враховуючи викладене і керуючись статтями 111-17 - 111-20 ГПК України ( 1798-12 ), Верховний Суд України ПОСТАНОВИВ:

касаційну скаргу ТОВ фірма "Емарх" задовольнити.

Постанову Вищого господарського суду України від 11 грудня 2002 року N 6340/2-24 скасувати, а постанову Харківського апеляційного господарського суду від 17 жовтня 2002 року залишити без зміни.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.