ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15.06.2005 Справа N 23/218-24/292
(ухвалою Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 18.08.2005 відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: Божок В.С. - головуючого, Костенко Т.Ф., Коробенко Г.П.
розглянувши матеріали касаційної скарги ВАТ "Запорізький завод металевих конструкцій"
на постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 15.03.2005
у справі господарського суду Запорізької області
за позовом СДПІ по роботі з ВПП м. Запоріжжя
до ВАТ "Запорізький завод металевих конструкцій" ПП "Авадія прим"
про визнання договору недійсним
в судовому засіданні взяли участь представники:
від позивача: не з'явилися
від відповідачів:
1) Розум Е.В. - дов. N юр/312 від 21.03.2005, Мороз М.В. - дов. N 1 від 15.02.2005.
2) не з'явилися
ВСТАНОВИВ:
Рішенням від 25.11.2004 господарського суду Запорізької області відмовлено в задоволенні позовних вимог щодо визнання недійсним договору від 25.04.2002 за N 20 укладеного між ВАТ "Запорізький завод металевих конструкцій" та ПП "Авадія прим". Провадження у справі відносно ПП "Авадія прим" припинено.
Постановою від 15.03.2005 Запорізького апеляційного господарського суду рішення господарського суду Запорізької області від 25.11.2004 скасовано частково. Визнано недійсним договір від 25.04.2002 за N 20 укладеного між ВАТ "Запорізький завод металевих конструкцій" та ПП "Авадія прим". Стягнено з ВАТ "Запорізький завод металевих конструкцій" на користь держави 11 898 000,00 грн. вартості прес-форм отриманих за договором N 20 від 25.04.2002.
В решті частини рішення залишено без змін.
Постанова мотивована тим, що згідно ст. 49 Цивільного кодексу УРСР ( 1540-06 ), якщо угода укладена з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання угоди обома сторонами - в доход держави стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання угоди однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все отримане нею і все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності ж умислу лише у однієї з сторін, все одержане нею за угодою повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується в доход держави.
Не погоджуючись з постановою Запорізького апеляційного господарського суду ВАТ "Запорізький завод металевих конструкцій" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою і просить її скасувати, мотивуючи тим, що зазначена постанова прийнята внаслідок неправильного застосування норм матеріального права, зокрема ст. 49 Цивільного кодексу України ( 1540-06 ).
Необхідними умовами для визнання угоди недійсною є її укладення з метою завідомо суперечною інтересам держави і суспільства і наявність умислу хоча б у однієї із сторін щодо настання відповідних наслідків.
Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при винесенні оспорюваного судового акту, знаходить необхідним касаційну скаргу задовольнити.
Господарським судом встановлено, що 25.04.2002 ПП "Авадія прим" (продавець) та ВАТ "Запорізький завод металевих конструкцій (покупець) уклали договір N 20 купівлі-продажу комплектуючих пресформ для виготовлення пластмасових виробів.
Сторони за договором оформили специфікацію відповідно до якої загальна вартість продукції становить 11898000 грн., зокрема, 1983000 грн. - ПДВ. Фактична поставка продукції підтверджена видатковою накладною N 24 від 06.05.2002, рахунком фактурою та приймальними актами.
Зі сторони продавця угоду підписав директор приватного підприємства "Авадія прим" - Кравченко Ю.С., а зі сторони ВАТ "Запорізький завод металевих конструкцій" - голова правління - Іванов І.П.
У податковому обліку відповідача-1 операція купівлі-продажу продукції відображена відповідно до чинного на той час податкового законодавства, зокрема, на підставі видаткової накладної N 24 від 06.05.2002 та приймального акту N 390 від 06.05.2002 вартість оприбуткованих прес-форм у сумі 9915000 грн. була віднесена до складу валових витрат у другому кварталі 2002 року. Підпунктом 11.2.1. п. 11.2 ст. 11 Закону України "Про оприбуткування прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) передбачено, що датою збільшення валових витрат (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з вказаних подій, що сталася раніше - дата оприбуткування платником податку товарів.
На підставі податкової накладної N 24 від 06.05.2002 відповідач 1 відніс до складу податкового кредиту у травні 2002 року суму ПДВ - 1983000 грн., що відповідає вимогам п.п. 7.5.1 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ).
Згідно із повідомленням N 15-6807 від 07.11.2003 Київського міського управління статистики станом на 07.11.2003 приватне підприємство "Авадія прим" виключено з Державного реєстру підприємств та організацій (дата ліквідації - 08.08.2002 - за заявою власника на підставі рішення N 7 від 28.05.2002).
Відповідно до вимог ст. 49 Цивільного кодексу України ( 1540-06 ) (у редакції чинній до 01.01.2004), якщо угода укладена з метою, за відомо суперечною інтересам держави та суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання угоди обома сторонами - в доход держави стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання угоди однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею і все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності ж умислу лише у однієї з сторін все одержане нею за угодою повинно бути повернуто другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується в доход держави.
Тобто, обов'язковою умовою визнання договору недійсним на підставі ст. 49 Цивільного кодексу України ( 1540-06 ) (у редакції до 01.01.2004) є наявність умислу у сторін на укладення угоди з метою протиправною інтересам держави та суспільства.
Як встановлено господарським судом операція купівлі-продажу продукції за угодою N 20 від 25.04.2002 відображена у податковому обліку ВАТ "Запорізький завод металевих конструкцій" у відповідності з чинним на той час податковим законодавством.
Позивач не надав суду будь-яких доказів, які підтверджують факт наявності умислу у відповідача - 1.
Відповідно до довідки ДПІ у Подільському районі м. Києва N 48 від 08.07.2002 "Про результати ліквідаційної документальної перевірки дотримання вимог податкового законодавства" ПП "Авадія прим" працівниками податкової служби не встановлено порушень податкового законодавства підприємством.
Позивачем не надані докази про визнання у встановленому порядку недійсними установчих документів приватного підприємства "Авадія прим", м. Київ або скасування його державної реєстрації у зв'язку зі здійсненням відповідної реєстрації на підставі загубленого паспорту, тощо.
Ліквідація ПП "Авадія прим" м. Київ здійснювалась за заявою власника (рішення N 7 від 28.05.2002) - Калініна П.М.
Відповідно до приписів ст. 205 Кримінального кодексу України ( 2341-14 ) - фіктивне підприємництво представляє собою створення або придбання суб'єктів підприємницької діяльності з метою прикриття незаконної діяльності або здійснення видів діяльності щодо яких є заборона.
При цьому факт фіктивного підприємництва може встановлюватися винятково в порядку кримінального судочинства, а не цивільного.
Зважаючи на викладене, колегія суддів вважає, що господарським судом дана правильна юридична оцінка обставинам справи, тому судове рішення відповідає чинному законодавству України та обставинам справи і підстав для його скасування немає.
На підставі викладеного, керуючись ст. 111-5, п. 1 ст.ст. 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ), Вищий господарський суд України ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу задовольнити.
Постанову від 15.03.2005 Запорізького апеляційного господарського суду зі справи N 23/218-24/292 скасувати.
Рішення від 25.11.2004 господарського суду Запорізької області з даної справи залишити без змін.
Доручити господарському суду Запорізької області видати відповідні накази з урахуванням статті 122 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ).