Про визнання договору недійсним

Постанова від 2005-06-21 № 22/64д · Не визначено

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.06.2005 Справа N 22/64д

(ухвалою Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 25.08.2005 відмовлено у порушенні провадження з перегляду)

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого, судді - Кузьменка М.В.,

суддів: Васищака І.М., Палій В.М.

розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Лігіон"

на ухвалу господарського суду Запорізької області від 18.04.2005 р. та Запорізького апеляційного господарського суду від 27.04.2005 р.

у справі N 22/64д

за позовом Колективного підприємства по агропромисловому будівництву "Райагробуд"

до 1) Закритого акціонерного товариства "Легион"; 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Лігіон"

про визнання договору недійсним,

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився,

від відповідача 1: не з'явився,

від відповідача 2: не з'явився,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 18.04.2005 р. розгляд у даній справі відкладено на 28.04.2005 р. з метою з'ясування фактичних обставин спору.

Ухвалою Запорізького апеляційного господарського суду від 27.04.2005 р. (головуючий, суддя Антонік С.Г., судді Кагітіна Л.П., Яценко О.М.) відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Легіон" у прийнятті до провадження апеляційної скарги на ухвалу господарського суду Запорізької області від 18.04.2005 р. у справі N 22/64д. Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що з огляду на приписи ч. 1 ст. 106 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) ухвали суду про відкладення слухання справи оскарженню не підлягають.

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції та ухвалою суду апеляційної інстанції другий відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить суд їх скасувати, як такі, що ухвалені з порушенням норм процесуального права.

Колегія суддів, приймаючи до уваги, що в силу положень ч. 2 ст. 111-13 ГПК України ( 1798-12 ), касаційні скарги на ухвали місцевого або апеляційного господарських судів розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення місцевого господарського суду, постанови апеляційного господарського суду, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при ухвалені оскаржуваних судових актів, знаходить касаційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню з таких підстав.

За приписами ст. 129 Конституції України ( 254к/96-ВР ) встановлені основні засади судочинства, до яких віднесено забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Зазначена конституційна норма конкретизована законодавцем у статті 12 Закону України "Про судоустрій України" ( 3018-14 ), згідно з якою учасники судового процесу та інші особи у випадках і порядку, передбачених процесуальним законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.

Таким чином, реалізація конституційного права на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення названим законом ставиться в залежність від положень процесуального закону.

Отже, Господарський процесуальний кодекс України ( 1798-12 ) повинен містити імперативні норми про те, в яких випадках учасник судового процесу має право оскаржити ухвалу суду в апеляційному чи касаційному порядку.

Відповідно до ст. 22 ГПК України ( 1798-12 ) (права та обов'язки сторін), сторони мають право оскаржувати судові рішення господарського суду в установленому цим кодексом порядку.

В силу статті 106 ГПК України ( 1798-12 ) ухвали місцевого господарського суду можуть бути оскаржені у апеляційному порядку у випадках, передбачених Господарським процесуальним кодексом України та Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ( 2343-12 ).

Статтею 77 ГПК України ( 1798-12 ) передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 ГПК України, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. Про відкладення розгляду справи виноситься ухвала, в якій вказуються час і місце проведення наступного засідання. Права сторін на оскарження ухвали про відкладення розгляду справи наведена норма не передбачає.

Колегією суддів встановлено, що другим відповідачем оскаржувалася в апеляційному порядку ухвала господарського суду Запорізької області від 18.04.2005 р. у справі N 22/64д про відкладення розгляду справи. Вказана ухвала винесена на підставі ст. 77 ГПК України ( 1798-12 ).

Оскільки права сторін на оскарження такої ухвали стаття 77 ГПК України ( 1798-12 ) не передбачає, то колегія суддів вважає правильним висновок суду апеляційної інстанції про відмову у прийнятті апеляційної скарги ТОВ "Лігіон" на ухвалу місцевого суду від 18.04.2005 р., яка не підлягає оскарженню.

Ухвала Запорізького апеляційного господарського суду про відмову у прийнятті апеляційної скарги другого відповідача на ухвалу суду першої інстанції, яка не підлягала оскарженню, відповідає вимогам Конституції України ( 254к/96-ВР ) (ч. 2 ст. 6), де передбачено, що органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією межах і відповідно до законів України.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що підстав для зміни або скасування оскаржуваних ухвал немає.

Керуючись статтями 106, 111-5, 111-7, 111-9, 111-11, 111-13 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ), колегія суддів ПОСТАНОВИЛА:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Лігіон" залишити без задоволення, а ухвалу господарського суду Запорізької області від 18.04.2005 р. та ухвалу Запорізького апеляційного господарського суду від 27.04.2005 р. у справі N 22/64д - без змін.