ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03.06.2004 Справа N 11/470
(ухвалою судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 02.09.04 р. відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Кочерової Н.О. - головуючого, Панченко Н.П., Черкащенка М.М.,
розглянувши матеріали касаційної скарги ДПІ у Печерському районі м. Києва
на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 19.02.2004
у справі N 11/470 господарського суду м. Києва
за позовом ДПІ у Печерському районі м. Києва
до ПП "Машпродукт", ТОВ СП "Вікторія-Холдінг"
про визнання договору недійсним.
В засіданні взяли участь представники:
позивача - Пікуль В.В. (довіреність N 12104/9/10-008/2 від 30.12.2003 р.);
відповідача - не з'явилися;
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 19.02.2004 апеляційне провадження за апеляційною скаргою ДПІ у Печерському районі м. Києва на ухвалу першого заступника Голови господарського суду м. Києва від 24.12.2003 р. було припинено.
У касаційній скарзі позивач посилається на неправомірність припинення апеляційного провадження і просить ухвалу суду скасувати, а справу направити до суду для розгляду апеляційної скарги.
Судова колегія, розглянувши наявні матеріали, вислухавши пояснення позивача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування норм процесуального права вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як видно з матеріалів справи, ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 19.02.2004 апеляційне провадження за апеляційною скаргою ДПІ у Печерському районі м. Києва на ухвалу першого заступника Голови господарського суду м. Києва від 24.12.2003 р. про відмову в задоволенні клопотання щодо призначення колегіального розгляду справи було припинено, за обставин, що ухвала першого заступника Голови господарського суду м. Києва не підлягає оскарженню.
За приписом ст. 129 Конституції України ( 254к/96-ВР ) встановлено основні засади судочинства, до якого віднесено забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.
Зазначена конституційна норма конкретизована законодавцем в статті 12 Закону України "Про судоустрій України" ( 3018-14 ), згідно з якою учасники судового процесу та інші особи у випадках і порядку, передбачених процесуальним законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.
Отже, реалізація конституційного права на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення названим Законом ( 3018-14 ) ставиться в залежність від положень процесуального закону.
Тобто ГПК ( 1798-12 ) повинен містити імперативні норми про те, в яких випадках учасник судового процесу має право оскаржити ухвалу суду в апеляційному чи касаційному порядку.
Відповідно до ч. 1 ст. 106 ГПК України ( 1798-12 ) ухвали місцевого господарського суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку у випадках, передбачених цим Кодексом та Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ( 2343-12 ).
Норми Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) не передбачають оскарження ухвали про відмову в задоволенні клопотання щодо призначення колегіального розгляду справи.
Виходячи з цього, суд апеляційної інстанції мав підстави ухвалою від 19.02.2004 р. припинити апеляційне провадження.
Доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду другої інстанції.
На підставі викладеного та керуючись статтями 111-5, 111-7, 111-8, 111-9, 111-11, 111-13 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ), Вищий господарський суд України ПОСТАНОВИВ:
В задоволенні касаційної скарги відмовити.
Ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 19.02.2004 р. у справі N 11/470 залишити без зміни.